Справа № 393/815/18
Провадження № 1-кп/390/81/20
УХВАЛА
"18" грудня 2020 р. Колегія суддів Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький кримінальне провадження №12018120000000152 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Новгородка, Кіровоградської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , маючої на утриманні малолітню дитину, фізичної особи підприємця, незаміжньої, не маючої судимості,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою колегії суддів Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2020 року строк тримання під вартою обвинуваченій продовжено до 11.00 год. 31.12.2020 року.
До теперішнього часу судове провадження не завершене.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання, в якому він просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій на строк 60 днів, в якому вказавує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Також зазначив, що потрібно врахувувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачена, перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, матиме можливіть зникнути від суду на не підконтрольну Україні територію, оскільки вона народжувала дитину у Криму та має там родинні зв`язки, чим перешкодити кримінальному провадженню.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, та вказав, що ОСОБА_8 перебуває під вартою з серпня 2018 року, по справі допитані свідки та потерпілі, до затримання обвинувачена працювала, має постійне місце реєстрації та відповідно має сталі соціальні зв`язки, тяжкість покарання не є самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою, вважає у колегії суддів є підстави для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем її реєстрації.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_8 підтримали думку адвоката ОСОБА_6 , а також ОСОБА_8 додала, що їй стало відомо, що потерпілі виїхали із смт. Новогородка та відповідно вона, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, не матиме можливості з ними спілкуватися.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі, характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який, слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, який є умисним, закінченим та посягає на найвищу соціальну цінность - життя людини.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченої.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, що свідчить про підвищений ступінь її небезпеки для суспільства. Дані обставини дають колегії суддів підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачена може ухилитися від суду з метою уникнення можливого покарання, незважаючи на наявність у неї соціальних зв`язків, зважаючи, що розгляд кримінального провадження по суті не завершено, тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою на даній стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому строк тримання під вартою підлягає продовженню.
Оскільки, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєні злочину, який спричинив загибель людини, то, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави. Керуючись ст.ст.177, 183, 331, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
Керуючись ст.ст.177, 183, 331, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з10.00 год. 18 грудня 2020 року по 10.00 год. 15 лютого 2021 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захисникам, прокурору та направити начальнику ДУ Кропивницький слідчий ізолятор, для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.
Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2020 року.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
