Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 грудня 2019 року
у справі № 155/459/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК України)
Фабула справи: ОСОБА _1 засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років за те, що вона в стані алкогольного сп'яніння, будучи матір'ю ОСОБА_3, умисно завдала дитині тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено, на підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_1, а також обставини, які обтяжують покарання.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У ст. 79 ч. 1 КК України встановлено, що у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
Приймаючи рішення про можливість звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням, суд має врахувати тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи, а також досудову доповідь органу пробації про обвинувачену. Особливу увагу при цьому суд має приділити, зокрема, сімейному стану засудженої та стану її здоров'я, способу життя жінки та її ставленню до вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, побутовим умовам та наявності умов для утримання і виховання дитини.
Колегія суддів вважає, що призначене апеляційним судом ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 79 КК України не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженої та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженої внаслідок м'якості.
Висновки: рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і можливість її виправлення без ізоляції від суспільства належним чином не мотивовано та прийнято без врахування всіх матеріалів кримінального провадження.
Так, суд апеляційної інстанції в повній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та його вчинено саме по відношенню до власної малолітньої дитини, дані про особу ОСОБА_1 та спосіб її життя, яка не працює та не займається суспільно-корисною працею, за місцем проживання характеризується негативно, страждає на алкогольну залежність, розглядалася на виконкомі сільської ради у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків, її поведінку після вчинення кримінального правопорушення, а також обставини, які обтяжують покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо малолітньої дитини.
Ключові слова: обґрунтованість судового рішення, правила призначення покарання, підстави призначення більш м'якого покарання, спеціальний вид звільнення від відбування покарання, піклування про малолітню дитину, особливості звільнення від покарання жінок
