Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 серпня 2020 року
у справі № 904/2357/20
Господарська юрисдикція
Щодо арешту грошових коштів як способу забезпечення позову
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 15.01.2019 у справі № 915/870/18
від 05.09.2019 у справі № 911/527/19
Фабула справи: ТОВ "Серединецьке" звернулося із позовом до ТОВ "Агротек" про стягнення коштів, які компенсують частину вартості предметів лізингу, в сумі 77 021 588,33 грн за договорами фінансового лізингу, укладеними ТОВ "Агротек" та ТОВ "Середнинецьке". Крім того, позивач просив стягнути з ТОВ "Агротек" судовий збір та витрати на правову допомогу.
ТОВ "Серединецьке" подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій воно просило вжити заходи забезпечення позову в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 77 021 588, 33 грн шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "Агротек" та розміщені на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті після застосування заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду: заяву ТОВ "Серединецьке" про забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову.
Постановою апеляційного господарського суду: апеляційну скаргу ТОВ "Агротек" задоволено; ухвалу господарського суду скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Серединецьке" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "Серединецьке" на користь ТОВ "Агротек" витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 2 102 грн.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Серединецьке" вважає, що ним заявлені адекватні та співмірні із позовними вимогами заходи забезпечення позову, які спрямовані на те, щоб не дозволити відповідачу приховати отримані від позивача грошові кошти шляхом їх переведення на інші рахунки чи витрачання на виконання інших зобов'язань.
Правова позиція Верховного Суду: обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Висновки: сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.
Ключові слова: обрання способу забезпечення позову, підстави застосування арешту коштів відповідача, обґрунтування причин звернення із заявою про забезпечення позову