Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 лютого 2018 року
у справі № 911/845/17
Господарська юрисдикція
Щодо визнання електронних торгів недійсними
Фабула справи: ТОВ "Аверс-Сіті" звернулося з позовом до Державного підприємства "Сетам" та Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби про:
- визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартир в будинку;
- скасування протоколів про проведення електронних торгів щодо реалізації квартир в будинку;
- скасування актів про проведені електронні торги у виконавчому провадженні щодо реалізації квартир в будинку;
- застосування до правочину щодо реалізації на електронних торгах квартир в будинку наслідки недійсності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведені електронні торги, які за своєю суттю є багатостороннім правочином, суперечать положенням ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції Закону № 606-ХІV від 21.04.1999 року, чинній на час вчинення виконавчих дій, ст. ст. 3, 10, 11 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року, оскільки оцінка арештованого та переданого на реалізацію майна була проведена з порушенням визначеного зазначеними нормами порядку незалежного оцінювання, а саме: початкова вартість арештованого майна була визначена не за ринковою ціною та відсутні докази проведення оцінки особою, яка має повноваження на її проведення - суб'єктом оціночної діяльності. Тобто на спірних торгах була проведена реалізація нерухомого майна, вартість якого була значно занижена.
Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано повністю. Провадження у справі припинено.
Мотивація касаційної скарги: позивач посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме: ст. 27 ГПК України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, оскільки третіх осіб було залучено до участі у справі після прийняття рішення господарським судом по суті та не залучено до участі у справі всіх переможців торгів. Також посилається на порушення ст. 43 ГПК України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, оскільки суд, залучивши до участі у справі фізичних осіб спочатку в якості третіх осіб, а потім як відповідачів, не перевірив з дослідженням доказів чи є залучені особи власниками реалізованого на спірних торгах нерухомого майна і чи вирішення спору може вплинути на їх права та спільні обов'язки з іншими учасникам судового процесу.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч. ч. 1-3 та ч. ч. 5, 6 ст.203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу). Аналогічна правова позиція викладена у ПВСУ від 24.10.2012 року у справі № 6-116цс12 та від 06.04.2016 року у справі № 910/23970/15.
Слід зазначити про те, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оспорення, такий позов подається до решти сторін зазначеного правочину, з якими є матеріально правовий спір та такі сторони мають бути залучені до участі у справі.
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, позов у даній справі подано позивачем лише до організаторів електронних торгів - Державного підприємства "Сетам" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, а покупців - переможців торгів позивач не визначив відповідачами у справі та місцевий господарський суд не залучив їх до участі у справі. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в результаті проведення спірних електронних торгів новими власниками квартир стали 15 осіб, які на сьогодні зареєстрували право власності на ці квартири. В спірних актах про проведені електронні торги встановлено, що переможці торгів здійснили повний розрахунок за придбане майно шляхом перерахування коштів на рахунок Міністерства юстиції України.
Висновки: відповідачами в справі про визнання недійсними електронних торгів повинні бути організатор торгів і особа, визнана їх переможцем.
Суд апеляційної інстанції з метою визначення повного кола осіб, які мають брати участь у даній справі в якості сторін, правильно залучив таких осіб до участі у справі як відповідачів. Наведеним спростовуються безпідставні твердження позивача в касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції не перевірив чи є залучені в якості відповідачів особи на час прийняття рішення судом власниками реалізованого на спірних торгах нерухомого майна і чи впливає вирішення спору на їх права на спільні обов'язки з іншими учасникам судового процесу.
