Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 жовтня 2020 року
у справі № 912/3295/18
Господарська юрисдикція
Щодо стягнення штрафу та пені за договором оренди землі як зобов'язально-правового способу захисту прав орендодавця
ФАБУЛА СПРАВИ
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" (далі – ТОВ "Технополь Агро") про стягнення штрафу та пені згідно з договором оренди землі.
За результатами проведення земельних торгів між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ТОВ "Технополь Агро" укладено договір оренди землі від 09.07.2018 (далі - договір). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.07.2018 анульовано результати земельних торгів щодо продажу права оренди на вказану земельну ділянку, у зв’язку з несплатою переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 16.07.2018 повідомило ТОВ "Технополь Агро" про необхідність сплати штрафу в розмірі 100% річної орендної плати та пені у сумі відповідно до п. 4.8. договору, однак, ТОВ "Технополь Агро" залишив вказаний лист без відповіді, що і стало підставою для звернення з цим позовом.
Постановою апеляційного господарського суду скасовано рішення господарського суду і прийнято нове рішення про задоволення позову.
КГС ВС залишено без змін постанову апеляційного господарського суду.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 6 цього Закону визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом ( стаття 17 Закону України "Про оренду землі").
Згідно із частиною другою статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.
Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Реєстрація прав на оренду землі, є офіційним визнанням і підтвердженням факту виникнення прав на землю; саме право оренди виникає з моменту реєстрації цього права; земля вважається переданою з моменту державної реєстрації права оренди. Натомість це не свідчить про те, що сам договір, для якого визначені загальні правила набрання чинності, набирає чинність з моменту реєстрації права.
Дійсно орендар не може до реєстрації права оренди реалізовувати законно своє право оренди, проте реєстрація права є у зоні відповідальності орендаря, який уклавши договір оренди, що набрав чинності за загальним правилом після підписання (якщо сторони не передбачили іншого в договорі), самостійно реєструє своє право та отримує всі повноваження користувача земельної ділянки на підставі договору оренди.
Сторони в договорі оренди мають право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
ВИСНОВКИ: у проміжку між укладенням договору і переданням орендарю земельної ділянки (реєстрація речового права) договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов’язального характеру зобов’язально-правовими способами.
У цій справі сторони договору оренди землі передбачили, що договір набирає чинності після підписання його сторонами, та встановлено, що договір підписано та скріплено печатками. Отже, саме після підписання спірного договору оренди він набирає чинності і відсутність реєстрації права оренди не впливає на вказану обставину. Також на вказану обставину не впливає факт анулювання земельних торгів, результати яких були підставою для укладення договору оренди, оскільки інститут анулювання, на відміну від визнання торгів недійсними, не заперечує виникнення певних прав та обов’язків після результатів торгів, що були анулюванні. Таким чином, оскільки сам договір був укладений і набрав чинності, його положення діють у тій частині, що виникли, і продовжують існувати до їх виконання. Отже, зобов’язання зі сплати штрафу та пені виникли між сторонами і продовжують існувати до їх виконання. Позивач із вчиненням таких послідовних дій як: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди; укладення договору про проведення земельних торгів; проведення земельних торгів; укладення із відповідачем договору оренди землі - підписання його сторонами та скріплено печатками, вправі був розраховувати на надходження відповідної плати. Отже, оскільки відповідач ухилився від вчинення відповідних дій, добросовісна сторона вправі розраховувати на відповідну відповідальність та компенсацію, передбачену умовами договору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: землекористування, порушення умов договору оренди землі, відповідальність землекористувача, способи захисту земельних прав, порядок перебігу дії договору оренди землі, порушення орендних зобов'язань, принцип добросовісності, підстави виникнення зобов'язання