Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 вересня 2018 року
у справі № 289/51/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, що настала в період відпустки
Фабула справи: ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахування коштів за лікарняним листом.
Позовна заява мотивована тим, що 25 листопада 2013 року він прийнятий на роботу на посаду завідуючого дільницею ветеринарною медицини. 12 жовтня 2015 року йому надана щорічна відпустка тривалістю 32 календарні дні, до 20 листопада 2015 року. У період відпустки перебував на лікарняному, мав стати до роботи 01 грудня 2015 року, але продовжив відпустку на дні лікарняного і ще одним лікарняним у цей період, тому став до роботи 31 грудня 2015 року, проте був повідомлений про звільнення за прогули з 01 грудня 2015 року, отже, вважає, що відповідач його незаконно звільнив, при цьому не виплатив кошти за перебування на лікарняному. Зазначив, що таке звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін рішенням апеляційного суду у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_3 зазначає, що судами як першої, так і апеляційної інстанції порушено норми трудового права.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відпустки»).
Висновки: положення чинного законодавства не передбачають можливості працівнику самостійно без погодження з роботодавцем продовжувати період відпустки, навіть у разі тимчасової непрацездатності у період відпустки. Питання визначення строків та періодів перенесення чи продовження відпустки у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівника в період відпустки вирішується за заявою працівника наказом роботодавця.
Ключові слова: право на відпочинок, поважні причини відсутності на роботі, підстави перенесення відпустки, право на щорічну відпустку, підстави продовження відпустки, порядок повідомлення роботодавця про тимчасову непрацездатність, незаконне звільнення
