Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 лютого 2020 року
у справі № 243/9071/18[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо стягнення з авіаперевізника компенсації у разі скасування рейсу
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 30 січня 2018 року у справі № 175/4013/14-ц
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТОВ «Джоін Ап!», ТОВ «Авіакомпанія Скайап», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ФОП ОСОБА_3, про відшкодування збитків, моральної шкоди, визнання недійсною умови договору.
У справі встановлено, що 07 червня 2018 року між ФОП ОСОБА_3, яка діє від імені і за дорученням туристичного оператора ТОВ «Джоін Ап!» на підставі агентського договору, та ОСОБА_1 укладено договір на туристичне обслуговування № ЄЛ022700, відповідно до якого передбачено бронювання туроператором авіаквитків класу «Економ» на переліт Україна (аеропорт «Київ») – Єгипет (аеропорт у м. Шарм ель Шейх) з датою вильоту 10 червня 2018 року і Єгипет (аеропорт у м. Шарм ель Шейх) – Україна (аеропорт «Київ») з датою прильоту 17 червня 2018 року.
Позивачі не здійснили виліт з аеропорту у м. Шарм ель Шейх 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв. до м. Києва, оскільки рейс KUP 5410 було скасовано.
У чартерних пасажирських квитках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено час вильоту з Шарм ель Шейху 23 год. 59 хв., дата вильоту 17 червня 2018 року, авіаперевізник «Yanair». Тобто встановлено скасування рейсу та заміну авіакомпанії.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2019 року позов задоволено частково. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рейс KUP 5410 на 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв., Шарм ель Шейх – Київ, було скасовано ТОВ «Авіакомпанія Скайап» з причин, не пов'язаних з форс-мажорними, що позбавило позивачів можливості виїхати додому раніше запланованим маршрутом та за заздалегідь придбаними квитками на потяг, а тому наявні підстави для стягнення з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 вартості двох втрачених квитків на 17 червня 2018 року на потяг № 126 сполученням Київ - Слов`янськ у розмірі 282,34 грн та компенсації за скасування вказаного рейсу відповідно до частини п'ятої статті 104 ПК України, а саме по 400 євро для рейсів дальністю від 1 500 до 3 500 км.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком міськрайонного суду не погодився і, відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Авіакомпанія Скайап», виходив із того, що відповідальність за порушення істотних умов договору з надання туристичних послуг несе туроператор, тобто ТОВ «Джоін Ап!». Договір перевезення між позивачами та ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не укладався, ніяких зобов'язань перед позивачами авіакомпанія не мала, а тому на неї не може покладатись відповідальність за неналежне виконання умов договору. Крім того, ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не є суб`єктом, що здійснює та/або забезпечує туристичну діяльність в розумінні статті 5 Закону України «Про туризм».
КЦС ВС не погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Судами встановлено, що 07 червня 2018 року між ФОП ОСОБА_3, яка діє від імені і за дорученням туристичного оператора ТОВ «Джоін Ап!» на підставі агентського договору, та ОСОБА_1 укладено договір на туристичне обслуговування.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IV Правил пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Правил квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення.
Згідно статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Статтею 910 ЦК України передбачено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а у разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його перевезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідного квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Судами встановлено, що позивачі не здійснили виліт з аеропорту Шарм ель Шейх 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв. до м. Києва відповідно до квитків «SkyUP Airlines» було скасовано.
Частиною шістнадцятою статті 100 ПК України передбачено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.
Відповідно до частини третьої статті 105 ПК України перевізник не зобов'язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п'ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.
ВИСНОВКИ: авіаперевізник, надаючи туроператору авіаквитки, які в подальшому на виконання останнім договору на туристичне обслуговування були передані позивачам як пасажирам, вступило з ними у договірні правовідносини. Таким чином, є помилковим висновок про те, що договір перевезення між позивачами та авіаперевізником не укладався та про те, що ніяких зобов'язань перед позивачами в авіаперевізника не має.
Крім того, частина третьої статті 105 ПК України містить вичерпний перелік підстав для звільнення перевізника від обов'язку виплачувати компенсацію, до яких не відносяться обставини, на які посилається авіаперевізник. Враховуючи наведене, з огляду на положення частини шістнадцятої статті 100 ПК України, частини п'ятої статті 104, частини першої статті 105 ПК України, з авіаперевізника на користь позивачів підлягає стягненню компенсація у зв'язку зі скасуванням рейсу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення договірного зобов'язання, договір про надання послуг, надання послуг з авіаперевезення, права пасажира, відповідальність перевізника, правові наслідки відмови у перевезенні, право на компенсацію
