Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 березня 2019 року
у справі № 813/1001/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби.
Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано та залишено адміністративний позов без розгляду.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
При цьому, Конституційний Суд України у Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012, роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Тобто, чинним законодавством встановлено тримісячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
ВИСНОВКИ: в аспекті спірних правовідносин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивач звернувся з позовом про захист трудових прав, а КАС України передбачає, що інші закони можуть встановлювати інші строки звернення до суду, то в даному випадку є достатні підстави для застосування положень статті 233 КЗпП України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила обчислення процесуальних строків, адміністративна юрисдикція, спори щодо звільнення з публічної служби, пропуск процесуального строку, строки звернення до суду
