Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 жовтня 2026 року
у справі № 640/1559/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо співвідношення припинення військової служби та припинення служби в органах прокуратури
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення ї кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації;
- визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу Генерального прокурора;
- поновити його на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення кадрової комісії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано в частині відмови у визнанні протиправним і скасуванні пункту 1 наказу Генерального прокурора, поновленні на посаді та стягненні середнього заробітку. У цій частині ухвалено нове рішення, яким відповідні позовні вимоги задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Оцінюючи законність наказу про звільнення позивача з органів прокуратури колегія суддів звертає увагу на те, що правовий статус позивача включав два взаємопов`язані, але юридично відмінні елементи: проходження військової служби та перебування на посаді прокурора.
Наказ Міністра оборони України від 21 грудня 2019 року № 718 припинив військову службу ОСОБА_1. Наслідком цього стала неможливість подальшого перебування саме на військовій прокурорській посаді.
Стаття 9 Закону України "Про прокуратуру" визначає повноваження Генерального прокурора, але не встановлює матеріальної підстави звільнення прокурора. Статті 2, 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та пункт 245 Положення № 1153/2008 регулюють проходження і припинення військової служби, а не звільнення з органів прокуратури.
У первісній редакції наказ Генерального прокурора від 26 грудня 2019 року № 1226-вк не йшлося про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури. Наказ регулював виключення його зі списків особового складу після звільнення з військової служби.
Наказ від 11 червня 2020 року № 1519ц доповнив первісний акт формулюванням про звільнення позивача з посади з 31 грудня 2019 року, тобто надав цьому наказу ретроспективного змісту. При цьому і в новій редакції не зазначено пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", підпункт 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-IX або рішення кадрової комісії від 06 грудня 2019 року № 4/2.
Стаття 9 Закону України "Про прокуратуру" визначає повноваження Генерального прокурора, але не встановлює матеріальної підстави звільнення прокурора. Статті 2, 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та пункт 245 Положення № 1153/2008 регулюють проходження і припинення військової служби, а не звільнення з органів прокуратури.
Рапорт ОСОБА_1 від 19 грудня 2019 року також не міг бути підставою для припинення його служби в прокуратурі, оскільки містив прохання про звільнення з військової служби у запас і не виражав волевиявлення на припинення служби в органах прокуратури.
Рішення кадрової комісії могло породжувати наслідки, передбачені підпунктом 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-IX. Однак цей акт визнаний судом протиправним через відсутність належного фактичного обґрунтування. Протиправне рішення кадрової комісії не може бути чинною правовою підставою звільнення.
Законність індивідуального акта оцінюється з огляду на підстави, зазначені в ньому на час прийняття. Суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду доповнити акт новою юридичною підставою, якої цей акт не містив, а згодом - ретроспективно змінити характер уже припинених правовідносин.
За встановлених обставин, висновок апеляційного суду про протиправність пункту 1 наказу Генерального прокурора від 26 грудня 2019 року № 1226-вк у редакції наказу від 11 червня 2020 року № 1519ц є правильним.
ВИСНОВКИ: припинення військової служби не тотожне припиненню служби в органах прокуратури. Для звільнення прокурора необхідна передбачена законом підстава, виражена в належному індивідуальному акті.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: статус військового прокурора, припинення публічної служби, правовий статус прокурора, наслідки припинення військової служби
