Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 січня 2019 року
у справі № 738/1482/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо можливості касаційного оскарження судових рішень щодо застосування амністії, постановлених на стадії виконання вироку
Фабула справи: вироком суду ОСОБА_4 засуджено за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Відбуваючи покарання у виправній колонії, засуджений звернувся до місцевого суду з клопотанням про застосування до нього положень ст. 6 Закону «Про амністію у 2014 році» на стадії виконання вироку.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що на момент набрання чинності Законом засуджений не відбував призначеного покарання, а тому не відноситься до кола осіб, які підпадають під дію ст. 6 цього Закону.
Мотивація касаційної скарги: судом не враховано, що злочин вчинено у 2011 році, а відповідно до ст. 12 Закону № 1185-VII його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності, крім того з 10 травня 2011 року він вважається таким, що відбував покарання, оскільки до нього було застосовано запобіжний захід.
Правова позиція Верховного Суду: оскільки статтею 539 КПК України не передбачено касаційного перегляду судових рішень, постановлених на стадії виконання вироку суду, Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржувані ОСОБА_4 ухвали суду не можуть бути предметом касаційного оскарження. Таке законодавче обмеження касаційного оскарження судових рішень у кримінальному провадженні узгоджується з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.
Висновки: судові рішення щодо застосування амністії, постановлені на стадії виконання вироку, не можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскільки у Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено право особи на їх касаційне оскарження.
