Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 липня 2021 року
у справі № 172/637/20
Цивільна юрисдикція
Щодо неналежного повідомлення абонента про порядок та умови надання послуг з передачі даних в режимі міжнародного роумінгу
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 13 березня 2019 року у справі № 607/7810/17
ФАБУЛА СПРАВИ
ПрАТ «ВФ Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв`язок», правонаступником якого є ПрАТ «ВФ Україна», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг мобільного зв`язку. З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку ОСОБА_1 було присвоєно особовий рахунок. З технічних причин у зв`язку з переходом ПрАТ «ВФ Україна» на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) особовий рахунок абонента було змінено. Позивач вказував, що ним були виконані всі дії щодо виконання договору в повному обсязі. Відповідач, перебуваючи за межами України, користувався послугою мобільного Інтернету в роумінгу, який зареєстровано за відповідачем. Внаслідок користування послугами Інтернету відповідачу було нараховано за надані телекомунікаційні послуги 549 870,31 грн. Позивач наголошував, що нарахування плати за послуги міжнародного роумінгу відбувається згідно з тарифами іноземних операторів з урахуванням послуг ПрАТ «ВФ Україна» по забезпеченню роумінгу. Відповідачу було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, однак відповідач залишив її без задоволення.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ПрАТ «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 39 Закону «Про телекомунікації» визначено, що оператори телекомунікацій зобов'язані: здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства; надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.
Відповідно до вимог частин першої та дев`ятої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
Статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Згідно пункту 15 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила) до укладення договору оператор, провайдер зобов'язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв`язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.
Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.
У пункті 35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.
Відповідно до підпункту 27 пункту 39 Правил оператори, провайдери зобов'язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв`язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку.
Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв (підпункт 4 пункту 64 Правил).
ВИСНОВКИ: судом апеляційної інстанції правильно враховано, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що абонент був ознайомлений (отримав повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодився із запропонованими оператором телекомунікацій умовами, а також ініціював надання йому послуг міжнародного роумінгу.
Апеляційний суд надав належну правову оцінку тому, що позивачем не надано доказів належного повідомлення абонента про суму коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку, а також не обґрунтовано правомірності надання таких послуг фактично у кредит без згоди абонента.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки операторів телекомунікацій, захист прав споживачів телекомунікаційних послуг, право на інформацію, правовий статус абонента
