Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 жовтня 2021 року
у справі № 139/656/19
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів, які виникають між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом)
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19
та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 19 травня 2021 року у справі № 727/5575/19-ц
від 26 травня 2021 року у справі № 525/391/19
від 26 травня 2021 року у справі № 673/1400/19
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Релігійної громади єпархії Української Православної Церкви, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління у справах національностей та релігій обласної державної адміністрації, про визнання недійсними рішень загальних зборів.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Постановою апеляційного суду скасовано рішення суду першої інстанції і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
Відповідно до статті 13 Закону № 987-ХІІ релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Згідно зі статтею 7 Закону № 987-ХІІ релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Положеннями частин першої-п`ятої статті 8 Закону № 987-ХІІ визначено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК.
ВИСНОВКИ: спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, цивільна юрисдикція, правовий статус релігійної організації, захист корпоративних прав, оскарження реєстраційних дій
