Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 січня 2022 року
у справі № 910/5264/21
Господарська юрисдикція
Щодо залишення без розгляду колективної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Фабула справи: ФОП звернувся з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) про: скасування рішення Комітету, яке викладене у листі про залишення без розгляду колективної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ст. 13, п. 2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210) у вигляді зловживання монопольним становищем платіжними організаціями «MasterCard International Incorporated» та «Visa International Service Association» в частині Підприємця; зобов`язання Комітету відповідно до вимог Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджені розпорядженням Комітету від 19.04.1994 № 5 розглянути заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням господарського суду, яке залишено без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: Підприємець зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, ст.ст. 36, 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктів 18, 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 стосовно вирішення питання правомірності відмови Комітету розглядати колективну заяву в частині порушення прав Підприємця, з причин ненадання запитуваних Комітетом документів та інформації іншими підписантами колективної заяви, що призвело до неправильних висновків та відмови у задоволенні позовних вимог скаржника.
Правова позиція Верховного Суду: окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначені Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ).
Згідно з п. 18 цих Правил визначено, що заява подається в письмовій формі й повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків. У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику. Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету, відділення з повторною заявою про порушення (п. 19 Правил розгляду справ).
У зв'язку з неусуненням недоліків усіма заявниками (не усунуто трьома з шести), листом за підписом голови Комітету спільну заяву заявників залишено без розгляду.
Верховний Суд зазначає, що залишення без розгляду спільної заяви фізичних осіб - підприємців (у тому числі, й позивача) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оформлене листом, по свій суті є рішенням АМК, тобто актом індивідуальної дії.
Водночас ані Законом № 2210, ані Правилами розгляду справ не встановлено будь-яких виключень стосовно змісту заяви або виникнення додаткових прав в окремих заявників, у разі подання колективної (спільної) заяви.
Правилами розгляду справ не передбачено порядку залишення органами Антимонопольного комітету України заяв без руху або без розгляду в частині окремого заявника, у разі надходження колективної (спільної) заяви.
П. 25 названих Правил передбачено, що органи Антимонопольного комітету України, які розпочали або розглядають справу можуть прийняти розпорядження про об`єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду.
Таким чином, виділ справи для окремого розгляду передбачений саме стосовно справи, розгляд якої вже розпочато.
Водночас наведеними приписами Закону № 2210 та Правилами розгляду справ не передбачено можливості виділення частини з колективної (спільної) заяви, яка подана до Комітету групою заявників або виділ окремих обставин, якими один із заявників обґрунтовує свої вимоги для прийняття органами Комітету розпорядження про початок розгляду справи за такою (окремою) заявою, яка фактично міститься у колективній заяві, що подана без додержання вимог, викладених у п. 18 Правил.
Висновки: враховуючи, що заява фізичних осіб - підприємців була колективною, ані Законом України «Про захист економічної конкуренції» № 2210, ані Правилами розгляду справ не встановлено будь-яких виключень стосовно змісту заяви або виникнення додаткових прав в окремих заявників, у разі подання колективної (спільної) заяви; беручи до уваги те, що залишаючи вказану заяву без руху Комітет зазначив про необхідність заявникам надати у визначений строк витребувану інформацію та копії документів, проте витребувана інформація та документи надані трьома заявниками (стосовно себе) із шести, у зв'язку з чим недоліки поданої колективної заяви не усунуто, у той час як приписами Закону № 2210 та Правилами не передбачено можливості виділення частини з колективної (спільної) заяви, яка подана до Комітету групою заявників або виділ окремих обставин стосовно одного із заявників, - суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про правомірність дій Комітету із залишення заяви без розгляду.
Ключові слова: недобросовісна конкуренція, межі повноважень АМК, судова дискреція
