Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 лютого 2022 року
у справі № 916/92/21
Господарська юрисдикція
Щодо можливості визнання приватного нотаріуса суб`єктом господарювання та учасником на ринку товарів
ФАБУЛА СПРАВИ
Барсков А.В. звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги Барскова А.В. задоволено повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання. Водночас товаром, за приписами цієї статті є будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).
При цьому для визначення того, чи підпадає приватний нотаріус під поняття суб`єкт господарювання необхідно врахувати, що правовий статус приватного нотаріуса в Україні визначено спеціальним Законом України «Про нотаріат», зокрема, статтею 3 цього Закону (у редакції до 14.07.2020) визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.
Отже, приватний нотаріус це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності та не може займатися підприємницькою діяльністю.
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Отже, приватний нотаріус є самозайнятою особою.
Суди, дослідивши Рішення АМК та норми матеріального та процесуального права, дійшли висновку про те, що в даному випадку діяльність нотаріуса не може бути піддана перевірці чи контролю в розрізі положень Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а тому і виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, які обмежуються наданими їм повноваженнями, щодо такої діяльності не є обов'язковими для приватного нотаріуса, а ненадання відповіді на такий запит не є порушенням приписів статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України". Таким чином, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для притягнення нотаріуса до відповідальності за порушення останнім пункту 13 частини першої статті 50 вказаного Закону.
ВИСНОВКИ: навіть за умови більш широкого тлумачення поняття суб`єкта господарювання у Законі України "Про захист економічної конкуренції", враховуючи наявність спеціального закону який визначає статус приватного нотаріуса, приватний нотаріус не є суб`єктом господарювання та учасником на ринку товарів і виконує виключно делеговані державою функції, керуючись Конституцією України та Законом України «Про нотаріат», а тому діяльність приватних нотаріусів не підпадає під сферу застосування Законів України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист економічної конкуренції".
Водночас Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить окремих випадків, коли приватний нотаріус може визнаватися суб'єктом господарювання, а відтак і притягуватися до відповідальності за порушення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень АМК, правовий статус нотаріуса, правовий статус суб'єкта господарювання, порушення антимонопольного законодавства, ознаки господарської діяльності
