Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 червня 2022 року
у справі № 910/2398/21
Господарська юрисдикція
Щодо предмета дослідження у справах стосовно недобросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів
Фабула справи: ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» звернулося до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», про:
- визнання недійсним рішення Комітету «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК);
- зобов`язання Комітету переглянути справу щодо порушення ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання недійсним Рішення АМК; ухвалено у скасованій частині нове рішення про задоволення зазначеної позовної вимоги; Рішення АМК визнано недійсним. В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: Комітет посилається на неврахування судом висновку, який викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 910/450/20 щодо застосування статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно з якою доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення, збір таких доказів здійснюється Комітетом, та відсутності у законодавстві про захист від недобросовісної конкуренції вимог до проведеного Комітетом опитування споживачів.
Правова позиція Верховного Суду: правовий зміст приписів ч.ч. 3 та 5 ст. 13 ЦК України (межі здійснення цивільних прав), ст. 10bis Паризької конвенції, ч. 1 ст. 1 та ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (недобросовісна конкуренція та неправомірне використання оформлення упаковки товарів) визначають, що чесним звичаям у господарській діяльності суперечать та, відповідно, можуть бути визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні викликати змішування відносно підприємства, товарів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Отже, істотне значення для правильного вирішення даного судового спору має саме схожість зовнішнього вигляду оформлення упаковки товару - лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», яке фактично використовувалося ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я», з продукцією ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Правильність кваліфікації Комітетом виявленого порушення залежить від загальної схожості упаковки товарів позивача і ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (у цілому, а не окремих її елементів).
Згідно з постановою Верховного Суду у справі № 910/450/20 Касаційний господарський суд у застосуванні приписів ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначив про те, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення; збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів; жоден законодавчий чи інший нормативний акт не виключає результати проведених опитувань з числа доказів у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 зі справи № 910/23532/13); спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів, як і не передбачено вимог до працівників органів Антимонопольного комітету України для проведення опитування, у той час як органи Антимонопольного комітету України самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Отже, суд апеляційної інстанції у своїх висновках про те, що: опитування-анкетування споживачів, результати якого покладені в основу Рішення АМК, не може бути належним та допустимим доказом схожості оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон - Здоров'я» на оформлення лікарського засобу «Цитрамон - Дарниця» (з мотивів невідповідності опитування вимогам, які ставляться до соціологічних опитувань), спираючись на проведене анкетування без експерта та відповідної спеціалізованої установи; а також зазначаючи про те, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції необхідно першочергово з'ясувати та відобразити в судових рішеннях, в чому конкретно полягають недобросовісні дії та зазначити, за наявності, відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, - не застосував норми права (приписи ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з урахуванням висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведених постановах Верховного Суду.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що оскільки обізнані та проінформовані споживачі через власні індивідуальні відмінності мають набагато меншу від звичайної вірогідність придбати продукцію не того призначення або не того виробника (навіть за умови її схожості), то у вирішенні питань недобросовісної конкуренції орієнтуватися належить саме на звичайного пересічного споживача.
Висновки: у справах щодо недобросовісної конкуренції у застосуванні приписів ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» на ринку лікарських засобів судам необхідно встановлювати існування кола звичайних пересічних споживачів (з урахуванням діючих нормативних документів, які регулюють порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення, умов відпуску [рецептурний/безрецептурний] та умов їх реалізації [через аптеки, аптечні пункти, аптечні склади [бази], продаж ліків через Інтернет тощо]).
Ключові слова: захист прав інтелектуальної власності, порушення антимонопольного законодавства, доведення недобросовісної конкуренції
