Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 жовтня 2019 року
у справі № 520/5753/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку зняття арешту з майна, що становить спільну сумісну власність подружжя
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Піреус БАНК МКБ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області, про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2. За період шлюбу подружжям було придбано автомобіль. Вказаний автомобіль належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а тому 1/2 частка автомобіля є її власністю. Постановою державного виконавця на зазначений автомобіль накладено арешт. Позивач вказує, що накладений арешт на автомобіль порушує її права як власника 1/2 частини автомобіля.
Рішенням суду першої інстанції задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.
Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статей 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і в разі його поділу їх частки є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.
ВИСНОВКИ: у справах про зняття арешту з майна, що становить спільну сумісну власність членів сім'ї, частка боржника визначається відповідно до правил статті 357 ЦК України. У випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ (частина друга статті 183 ЦК України), на яку звертається конфіскація або стягнення на користь особи, питання про зняття арешту з цієї речі (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до правил статей 321, 358, 364 ЦК України, враховуючи, що згідно із законодавством суд вирішує спори учасників спільної сумісної власності щодо розпорядження та користування майном.
Встановивши, що автомобіль набуто у власність відповідача за час перебування у шлюбі з позивачем, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, так як спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок звернення стягнення на майно, правовий режим неподільної речі, способи судового захисту, правовий режим спільної сумісної власності, порядок звільнення майна з-під арешту, захист права власності
