Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 грудня 2022 року
у справі № 921/542/20[1]
Господарська юрисдикція
Щодо тлумачення абз. 6 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ під час розгляду грошових вимог забезпеченого кредитора в частині пені, підтвердженої рішенням суду
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність відкрите до господарського суду надійшла заява Державної іпотечної установи (забезпеченого кредитора) з грошовими вимогами до ОСОБА_1, в якій заявник просив визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його грошові вимоги до боржника в сумі 627 299,32 грн.
Заява Державної іпотечної установи мотивована наявністю в ОСОБА_1 підтвердженої рішенням суду у справі про стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, яка виникла через неналежне виконання боржником зобов'язань за укладеним ним з Банком "Фінанси та кредит" (банк) кредитним договором, для забезпечення виконання зобов'язань за яким між цими ж сторонами укладено договір іпотеки, право вимоги до боржника за якими банк на підставі договору про відступлення права вимоги відступив на користь Державної іпотечної установи.
Господарський суд постановив ухвалу, якою, зокрема, визнав вимоги Державної іпотечної установи, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 584 416,63 грн.
Апеляційний господарський суд постановою ухвалу господарського суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За абзацом другим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (у редакції на момент подання заяви боржником, який є тотожним за змістом абзацу шостому цього ж пункту в чинній редакції) склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Аналіз змісту абзацу шостого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ свідчить, що законодавець при конструюванні диспозиції цієї норми визначення складу і розміру грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника пов'язує з:
- наявністю у боржника зобов`язань перед кредитором, які виникли з кредиту в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (речення перше цього абзацу);
- неможливістю включення до розміру таких вимог штрафних санкцій та пені (речення друге цього абзацу).
Тобто наведена норма пов`язує грошові вимоги забезпеченого кредитора із зобов'язаннями боржника, які виникли з кредиту в іноземній валюті, та неможливістю включення до них пені та штрафних санкцій.
КУзПБ не розкриває визначення поняття "зобов'язання, які виникли з кредиту в іноземній валюті", яке використовується для цілей цієї норми (зокрема, що означає таке зобов`язання, його сутність, наявність/відсутність необхідності його підтвердження судовим рішенням, вплив судового рішення на визначення розміру вимог забезпеченого кредитора тощо).
При цьому КУзПБ не виокремлює серед усіх боргових зобов'язань такі, що підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили та не містить норм щодо необхідності підтвердження вимоги кредитора чи зобов`язання боржника рішенням суду про стягнення відповідної заборгованості з боржника.
Ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів за договором лише підтверджує дійсне існування обов'язку боржника зі сплати боргу кредитору, його безспірність та надає цьому обов`язку безпосередньо примусового характеру. Однак судове рішення не створює того матеріально-правового обов'язку, зміст якого становитиме таке виконання.
Установивши у другому реченні абзацу шостого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ умову про те, що до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня, законодавець обмежив відповідальність боржника за невиконання грошового зобов'язання перед кредитором за кредитом в іноземній валюті.
Такі обмеження узгоджуються з метою процедури реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті, закріплення законодавцем якої в КУзПБ має своїм завданням впровадження пільгового механізму реструктуризації заборгованості, який дав би змогу боржнику - фізичній особі сплатити наявну заборгованість за кредитом та відновити його платоспроможність, а кредитору, який втрачає нарахування за штрафними санкціями - отримати можливість повернути задавнену заборгованість за кредитом.
Отже, в аспекті вирішення питання щодо визнання/відхилення грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника щодо якого здійснюється процедура реструктуризації боргу на умовах цієї норми відсутній будь-який правовий зв`язок чи співвідношення між абзацом шостим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та частиною першою статті 1291 Конституції України.
ВИСНОВКИ: тлумачення абзацу шостого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ із застосуванням буквально-логічного та системного способу інтерпретації свідчить, що визнання грошових вимог забезпеченого кредитора за умовами цієї норми не перебуває у зв`язку з необхідністю їх підтвердження судовим рішенням про стягнення такої заборгованості з боржника в судовому порядку, оскільки судове рішення не змінює природи виникнення зобов`язання, а лише підтверджує дійсне існування цього зобов`язання, його безспірність та надає зобов`язанню безпосередньо примусового характеру.
Підтверджені судовим рішенням грошові вимоги забезпеченого кредитора стосовно пені за зобов'язаннями боржника - фізичної особи, щодо якого здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, які виникли з кредиту в іноземній валюті, не можуть бути визнані судом та підлягають відхиленню, оскільки реченням другим абзацу шостого цього пункту визначено імперативну умову щодо неможливості включення штрафних санкцій та пені до грошових вимог забезпеченого кредитора, яка не містить будь-якого конфлікту та правового зв`язку, зокрема з конституційними приписами щодо обов'язковості виконання судового рішення і не підлягає обмежувальному тлумаченню.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення кредитного зобов'язання, споживче кредитування, особливості процедур банкрутства, захист прав кредитора, акцесорні зобов'язання, зміст кредиторських вимог, межі відповідальності боржника, принцип обов'язковості виконання судового рішення
