Пов'язані правові позиції

Немає даних

Прецеденти ВС Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 січня 2023 року у справі № 359/441/20[1]

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 січня 2023 року у справі № 359/441/20[1]

Актуальна правова позиція
Судочинство: Цивільне судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 січня 2023 року

у справі № 359/441/20[1]

Цивільна юрисдикція

Щодо початку позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя у разі розірвання шлюбу

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц

від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/1

від 13 лютого 2020 року в справі № 320/3072/18

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання права власності.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності.

ОЦІНКА СУДУ

Статтями 256, 257 та 261 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності.

Строк позовної давності обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права, тобто з моменту виникнення спору між ними.

ВИСНОВКИ: початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, якщо шлюб розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим спільної власності, підстави припинення права власності, майнові спори подружжя, перехід права власності, іпотечне зобов'язання, правила обчислення позовної давності

Інші прецеденти в категорії "Спільна власність. Власність подружжя"
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 серпня 2026 року у справі № 363/1304/23
Щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові активи відповідача у спорі про поділ майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 серпня 2026 року у справі № 363/1304/23[1]
Щодо обґрунтованості арешту грошових активів на різних банківських рахунках у разі непідтвердження їх транзитного походження у спорі про поділ майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 липня 2026 року у справі № 758/1829/24
Щодо правового режиму об’єкта, що купується в шлюбі за готівкові кошти одним з подружжям, при продажі у той же самий день особистого майна за готівкові кошти
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 липня 2026 року у справі № 727/1431/25[1]
Щодо способу захисту прав співвласника багатоквартирного будинку на прибудинкову територію за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 червня 2026 року у справі № 390/2226/24
Щодо процесуальних наслідків подання до касаційного суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та/або правові позиції Верховного Суду, згенерованих ШІ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 травня 2026 року у справі № 334/6412/23
Щодо підсудності спору між подружжям про визначення розміру та стягнення грошової компенсації частки нерухомого майна, яке знаходиться на території іноземної держави
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 червня 2026 року у справі № 712/6765/23
Щодо випадку, коли процедура поділу (виділу) квартири у багатоквартирному будинку не може бути застосована
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2026 року у справі № 557/1746/24
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, крім багатоквартирного)
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 травня 2026 року у справі № 277/1353/24[1]
Щодо правового режиму дивідендів від частки в статутному капіталі, що належить одному з подружжя, якщо частка в статутному капіталі набута до шлюбу, а дивіденди виплачені під час шлюбу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 травня 2026 року у справі № 277/1353/24
Щодо неналежного способу захисту прав за позовом про визнання дивідендів спільною сумісною власністю подружжя