Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 березня 2023 року
у справі № 727/12528/21
Цивільна юрисдикція
Щодо термінів вирішення питання про припинення чи продовження контракту із працівником у разі закінчення строку його дії (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України)
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася з позовом до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (далі - університет) про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що згідно з п. 6.2. трудового контракту він не припиняється автоматично у зв`язку із закінченням строку його дії, тому суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Вважає, що оскільки сторони за два місяці до закінчення строку дії контракту не досягнули угоди про подальшу долю контракту, він продовжив свою дію на новий термін, що передбачено п. 6.2. трудового контракту.
Крім того, суди не врахували, що на засіданні кафедри, що є структурним підрозділом роботодавця, було прийнято рішення рекомендувати ректорату продовжити дію контракту із нею на посаді асистента цієї кафедри на новий термін.
Правова позиція Верховного Суду: порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.
Підстави припинення трудового договору встановлено ст. 36 КЗпП України. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам ст. 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
У пункті 6.2. укладеного між сторонами трудового контракту зазначено, що підставами для розірвання контракту є закінчення строку його дії. При цьому керівник закладу освіти і працівник повинні за угодою сторін не пізніше як за два місяці визначитись у такому: контракт припинив дію, контракт продовжується або укладається на новий термін.
Отже, умовами цього пункту трудового контракту визначено, що підставами для розірвання контракту є закінчення строку його дії, проте не передбачено обов'язку роботодавця попереджати працівника про звільнення з роботи у зв`язку з закінченням строку його дії, письмово укладати з працівником угоду про припинення чи продовження контракту, а передбачено лише можливість обох сторін у разі досягнення спільної згоди визначитися із такими діями.
Закінчення строку дії трудового контракту і видання у зв`язку із цим наказу про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність у роботодавця ініціативи на переукладення або продовження трудових відносин.
Висновки: посилання на те, що на засіданні кафедри, що є структурним підрозділом роботодавця, було прийнято рішення рекомендувати ректорату продовжити дію контракту із позивачкою на посаді асистента цієї кафедри на новий термін, не є підставою для визнання дій роботодавця незаконними, оскільки вирішення питання про припинення чи продовження контракту із працівником залежить від взаємної згоди цих сторін і така згода повинна бути досягнута до видачі наказу про звільнення згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Ключові слова: виникнення трудових правовідносин, процедура звільнення працівника, обов’язковість попередження про звільнення, умови продовження трудового договору
