Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 лютого 2023 року
у справі № 546/243/20
Цивільна юрисдикція
Щодо обставин, які підлягають з’ясуванню судом при вирішенні питання про віднесення звільненого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України працівника до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі - ТОВ СП «Нібулон») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дозволяє зробити висновок, що розірвання трудового договору на підставі цієї норми права можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
Разом з тим, ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Виходячи з розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт.
Виходячи з положень статті 135-1 КЗпП України обслуговування матеріальних цінностей передбачає здійснення певними працівниками підприємства, установи, організації дій, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Вірно пославшись на вищевказані правові висновки щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у цій конкретній справі інші фактичні обставини. А саме те, що до кола посадових обов'язків позивача, як директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», одночасно входять як загально-управлінські функції по керуванню відокремленим підрозділом, так і безпосереднє обслуговування товарно-матеріальних цінностей підприємства. Це випливає зі змісту Положення про філію «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», Посадової інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон» та довіреностей, згідно з якими позивач укладає будь-які договори на суму, що не перевищує 30 тис. грн, підписує акти виконання робіт, наданих послуг в межах таких договорів, отримує належне довірителю майно, підписує акти приймання-передачі об'єктів оренди - земельних ділянок.
Крім того, у матеріалах справи міститься договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, що укладений між ТОВ СП «Нібулон» в особі директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності, з одного боку, та громадянином ОСОБА_1 з другого боку. Наявність такого договору додатково підтверджує факт безпосереднього обслуговування позивачем товарно-матеріальних цінностей підприємства.
З огляду на посадові обов`язки і повноваження позивача, як директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», та факти вчинення ним порушень, встановлених під час перевірки стану машинно-тракторного парку і накопиченого металобрухту, повної позачергової інвентаризації фактичної наявності основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, перевірок станів промислової безпеки, охорони праці, виробничої санітарії, пожежної та техногенної безпеки, які зафіксовані відповідними актами, колегія суддів вважає, що у роботодавця були підстави для звільнення позивача, який безпосередньо обслуговував грошові та товарні цінності, за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України (втрата довір`я).
ВИСНОВКИ: вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення, підстави розірвання трудового договору, зміст втрати довір'я з боку роботодавця, зміст матеріальної відповідальності працівника, зміст трудової функції працівника
