Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 березня 2023 року
у справі № 875/946/22
Господарська юрисдикція
Щодо правомірності використання електронного підпису виключно у випадку наявності окремої письмової угоди між сторонам про це
Фабула справи: ТОВ "Кернел-Трейд" звернулось до третейського суду з позовом до ФГ про зобов'язання відповідача виконати умови договору поставки.
Рішенням третейського суду позовні вимоги ТОВ "Кернел-Трейд" - задоволено частково:
- зобов`язано ФГ виконати умови договору поставки;
- стягнуто з ФГ Акопяна С.А. на користь ТОВ "Кернел-Трейд" 6 197 040,00 грн штрафних санкцій за порушення умов договору поставки;
- стягнуто з ФГ Акопяна С.А. на користь ТОВ "Кернел-Трейд" витрати по сплаті третейського збору в розмірі 31 087,85 грн;
- в решті позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного господарського суду заяву ФГ про скасування рішення третейського суду залишено без задоволення.
Мотивація апеляційної скарги: ФГ Акопяна С.А. вказує, що у третейській справі міститься лише паперова копія договору поставки який не містить підписів чи печаток сторін правочину, при цьому жодні електронні носії до суду не подавалися, судом не здійснювалася перевірка щодо накладення електронного цифрового підпису на договір його сторонами, а тому відсутні належні докази укладення сторонами третейського застереження, відтак ця справа не підвідомча третейському суду.
Правова позиція Верховного Суду: за юридичною силою законодавець прирівняв договори, укладені в електронній формі, до договорів, укладених у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Отже, наведеною нормою узгоджено використання при вчинення правочинів 1) факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання; 2) електронного підпису; 3) або іншого аналога власноручного підпису.
При цьому, ч. 3 ст. 207 ЦК України передбачає засвідчення правочину у випадках: 1) встановлених законом; 2) іншими актами цивільного законодавства; 3) або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів; 4) або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.
Висновки: твердження скаржника про можливість використання електронного підпису виключно у випадку наявності окремої письмової угоди між сторонам про це, є помилковим тлумаченням норм чинного законодавства, оскільки він не врахував наявність можливості підписання договору електронним підписом у випадку, встановленому законом.
Ключові слова: третейське судочинство, доступ до правосуддя, формування складу третейського суду, заборона суперечливої поведінки
