Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 березня 2026 року
у справі № 870/5/25[1]
Господарська юрисдикція
Щодо відсутності у засновника (учасника) юридичної особи права на подання заяви про скасування рішення третейського суду
ФАБУЛА СПРАВИ
До апеляційного господарського суду надійшла заява ТНА Корпорейт Солюшнс ЛЛС (TNA Corporate Solutions LLC) від 03.12.2025 (вх. № 01-05/3590/25 від 04.12.2025) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024, на підставі якого позов ПП "Компанія Євротрейд" до ТОВ "Поділля Агропродукт" про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Поділля Агропродукт" 1 539 498, 22 грн, з яких: 1 228 909, 65 грн основного боргу, 162 377, 24 грн пені, 112 243, 99 грн інфляційних витрат, 35 967, 34 3 % річних та 34 642, 47 грн третейських витрат.
Ухвалою апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви ТНА Корпорейт Солюшнс ЛЛС (TNA Corporate Solutions LLC) від 03.12.2025 (вх. № 01-05/3590/25 від 04.12.2025) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024; рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 346 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що перш, ніж розглядати заяву про скасування рішення третейського суду, відповідні суди повинні в першу чергу з'ясувати наявність у заявника статусу сторони, третьої особи, а також особи, яка не брала участі у справі, оскільки процесуальним законом прямо встановлено перелік осіб, які наділені правом відповідного оскарження.
Апеляційний господарський суд, надавши оцінку доводам скаржника та змісту оскаржуваного рішення третейського суду дійшов висновку, що в цьому випадку ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС хоч і є особою, яка не брала участі при розгляді третейської справи, однаку ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов`язки скаржника, тому відсутні підстави розгляду відповідної заяви.
Колегія суддів враховує, що за наявною на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у відкритому доступі інформацією підтверджується, що компанія ТНА Корпорейт Солюшнс ЛЛС (TNA Corporate Solutions LLC) є засновником (учасником) відповідача у третейській справі - ТОВ "Поділля Агропродукт".
Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (рішення у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20.05.1998; рішення у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30, від 18.10.2005; рішення у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України2, заява № 42758/05, пункт 30, від 21.12.2017).
Суд враховує, що ТНА Корпорейт Солюшнс ЛЛС (TNA Corporate Solutions LLC) у цьому випадку не лише не є учасником судової справи № 01-02/0024, але й не є стороною Договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № Ж/2023/04/ПА-ППКЄ від 04.10.2023, невиконання умов якого стало підставою для звернення до третейського суду.
Скаржник як засновник (учасник) ТОВ "Поділля Агропродукт", який вважає свої права порушеними внаслідок ухвалення відповідного третейського рішення, не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Також, з огляду на доводи скаржника в частині перевищення повноважень директором ТОВ "Поділля Агропродукт", колегія суддів звертає увагу, що належним способом захисту скаржника в цьому випадку може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 Господарського процесуального кодексу України.
ВИСНОВКИ: з огляду на положення статей 91, 92, 96 ЦК України, як юридична особа ТОВ "Поділля Агропродукт" наділене самостійною право- та дієздатністю і самостійно відповідає за власними зобов'язаннями. Тому укладенням спірного договору безпосередньо могли бути порушені права відповідача - ТОВ "Поділля Агропродукт", а не скаржника як засновника (учасника) цього товариства, оскільки виникнення боргу стосується як юридичної особи саме Товариства, а не скаржника. Відповідно ухвалене рішення третейського суду свідчить про порушення майнових прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав та обов`язків його учасників чи засновників.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: третейське судочинство, суб'єкти права на оскарження, повноваження господарського суду
