Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 грудня 2023 року
у справі № 640/10893/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо звернення до суду за зміною містобудівних умов та обмежень за умови, що вони видані згідно намірів замовника і не суперечать вимогам містобудівного законодавства
Фабула справи: ТОВ «Інвест-Проект Будівництво» звернулося з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради (далі - Департамент), Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ України), Державного підприємства «Дія» (далі - ДП «Дія»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національна академія наук України (далі - НАН України), Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - Інститут), в якому просило визнати протиправними та скасувати окремі положення містобудівних умов та обмежень, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані окремі положення містобудівних умов та обмежень (далі - МУО) не відповідають чинному законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, діючому містобудівному законодавству, обмежують права позивача та третіх осіб та встановлюють дискримінаційні вимоги. Як зазначив позивач, при видачі оскаржуваних містобудівним умов та обмежень Департамент незаконно та безпідставно обмежив його в праві на реалізацію намірів забудови.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано в частині задоволення позовних вимог. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. У решті рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Правова позиція Верховного Суду: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об'єкта.
Варто відзначити, що у МУО повинен відображатись намір, який має замовник щодо забудови земельної ділянки. Відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є однією із ключових умов для отримання містобудівних умов та обмежень, яка перевіряється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Недотримання замовником цієї умови є самостійною та достатньою підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. Відтак, отриманню містобудівних умов та обмежень передує визначення (встановлення) відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Разом з цим, Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності“ (далі - Закон №3038-VI) передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду (ч. 8 ст. 29 цього Закону).
Закон №3038-VI визначає умови внесення змін до містобудівних умов та обмежень, однак правові підстави для внесення змін до МУО не конкретизує.
З аналізу положень Закону №3038-VI слідує, що правовою підставою внесення змін до МУО може бути, зокрема, зміна намірів забудови, однак якщо ці зміни не суперечать вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Як вбачається з висновків, зроблених судом вище, оцінка відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації належить відповідним уповноваженим органами містобудування та архітектури.
Відтак, норму ч. 8 ст. 29 Закону №3038-VI слід розуміти так, що зміни до МУО вносяться за заявою замовника органом, що надав МУО, а у разі видачі МУО, які не відповідають поданій заяві про їх видачу, та/або законодавству у сфері містобудування - за рішенням суду.
Водночас, намір забудови визначається винятково замовником і такий намір у МУО може бути змінено виключно за його заявою. Уповноважений орган містобудування та архітектури не уповноважений самостійно визначати намір забудови. У разі видачі МУО, які не відповідають містобудівному законодавству, замовник вправі звернутись до суду з метою визнання їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, та внесення відповідних змін. Так само у разі видачі МУО, які не відповідають намірам забудови, замовник може звернутись до суду.
Висновки: звернення до суду за зміною МУО за умови, що МУО видані згідно намірів замовника і не суперечать вимогам містобудівного законодавства, в такому випадку, на переконання колегії суддів, є перекладанням на судовий орган виключних повноважень органу містобудування та архітектури, що, у свою чергу, не відповідає меті правосуддя.
Ключові слова: законність будівництва, висотність забудови, зміна забудовника, планувальні обмеження
