Правова позиція
Конституційного Суду України
згідно з Рішенням
у справі № 1-39/2001
від 13 липня 2001 року № 11-рп/2001
Щодо офіційного тлумачення термінів “район” та “район у місті”, які застосовуються в пункті 29 частини першої статті 85, частині п’ятій статті 140 Конституції України, і поняття “організація управління районами в містах”, яке вживається в частині п’ятій статті 140 Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”, а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питання утворення і ліквідації районів у місті (справа про адміністративно-територіальний устрій) у контексті тлумачення термінів “район” і “район у місті”
Суб’єкт права на конституційне подання: народні депутати України.
Фабула справи: суб’єкт права на конституційне подання вважає, що в чинному законодавстві не визначено зміст термінів “район” та “район у місті”, а також який орган вирішує питання утворення і ліквідації районів у місті.
Правова позиція: Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (частини друга, третя статті 2 Конституції України), має свою внутрішню організацію – територіальний устрій, який відповідно до статті 132 Конституції України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Територія України поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, які складають систему адміністративно-територіального устрою України.
Систему адміністративно-територіального устрою згідно з частиною першою статті 133 Конституції України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України (частина третя цієї статті).
Адміністративно-територіальна одиниця – це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
У частині першій статті 133, частинах четвертій, п’ятій статті 140 Конституції України і відповідно в абзаці третьому статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – базовий Закон), у частині першій статті 2 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ” (далі – Закон про столицю) район і район у місті визначаються як окремі адміністративно-територіальні одиниці, які мають різний правовий статус та інші відмінні ознаки.
Висновки: під термінами "район", що використовується в пункті 29 частини першої статті 85 Конституції України, і "район у місті", що вживається в частині першій статті 133, частині п'ятій статті 140, частині першій статті 142 Конституції України і відповідно в абзаці третьому статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частині першій статті 2 Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ", треба розуміти різні за своїм значенням адміністративно-територіальні одиниці в системі адміністративно-територіального устрою України, правовий статус яких повинен визначатися законом.
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, найменування і перейменування тільки районів, а не районів у містах.
Ключові слова: територіальна організація влади, територіальна єдність, унітаризм, адміністративно-територіальний поділ
