Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 травня 2024 року
у справі № 210/4701/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо обставин, які не є підставою для закінчення досудового розслідування
ФАБУЛА СПРАВИ
За ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання прокурора про закриття на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 - КК. Закрито вказане кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з ухвалою апеляційного суду вказану вище ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Санкція ч. 1 ст. 122 КК передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Як випливає з приписів п. 3 ч. 1 ст. 49 КК, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК, становить 5 років.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність, як визначено в ч. 2 ст. 9 КПК, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних і перевірених доказів.
ВИСНОВКИ: у цьому ж кримінальному провадженні не встановлено осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а тому закінчення строків давності, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, не звільняє орган досудового розслідування від обов'язку проведення всебічного, повного й неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення кримінального провадження, принцип законності, принцип публічності
