Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 липня 2024 року
у справі № 573/1020/22
Цивільна юрисдикція
Щодо припинення повноважень посадових осіб публічного права, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України
Фабула справи: ОСОБА_1 звільнили з посади директора комунального підприємства на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Позов до міського голови, міської ради, Комунального підприємства (далі - КП) про визнання незаконним і скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу він мотивував тим, що посада директора комунального підприємства не відноситься до кола суб'єктів трудових правовідносин, до яких може застосовуватися додаткова підстава звільнення, яка визначена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Місцевий суд позов задовольнив, а суд апеляційної інстанції з таким висновком погодився.
Мотивація касаційної скарги: міський голова зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій у частині визначення кола осіб, які можуть бути звільнені за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, не ґрунтуються на законі та правових висновках Верховного Суду.
Правова позиція Верховного Суду: як КЗпП України, так і ЦК України визначають чіткий критерій можливості застосування п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, який полягає у порядку створення юридичної особи.
По перше, відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Ця норма права містить вказівку на одну зі складових порядку створення юридичних осіб публічного права. У ч. 3 ст. 81 ЦК України вказується, що в ЦК України встановлюється порядок створення виключно юридичних осіб приватного права, тоді, як порядок створення юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.
За ч. 2 ст. 169 ЦК України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Однією з ознак юридичної особи публічного права є реалізація публічних інтересів держави чи територіальної громади.
Головна відмінність між ними полягає в тому, що юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів (статуту або засновницького договору, якщо інше не встановлено законом) рівноправними суб'єктами на договірних засадах, що й визначає приватноправовий характер їх взаємовідносин.
Юридичні особи публічного права створюються на підставі розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.
Під час здійснення своєї діяльності юридичні особи приватного права керуються главою 8 підрозділу 2 розділу ІІ ЦК України та іншими спеціальними законами.
Діяльність юридичних осіб публічного права визначена Конституцією України та спеціальними законами, зокрема Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації».
По друге, ст.ст. 96-1-100 ЦК України (зі ст. 99 включно) регулюють діяльність учасників корпоративних відносин у вигляді товариства.
Текстуальний системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що критеріями застосування ч. 3 ст. 99 ЦК України і п. 5 ч. 3 ст. 41 КЗпП України є:
- порядок створення юридичної особи (юридична особа приватного права);
- форма організації (товариство).
Висновки: додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбачена п. 5 ч. 1 ст.41 КЗпП України - припинення повноважень члена виконавчого органу товариства (правління, дирекції, тощо у розумінні ч. 4 ст. 99 ЦК України), поширюється лише на членів виконавчого органу юридичних осіб - господарських товариств.
Повноваження посадових осіб юридичних осіб публічного права, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування (та інших, утворених відповідно до ч. 2 ст.ст. 167,168,169 ЦК України), на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України припиненню не підлягають.
Ключові слова: повноваження міського голови, належний відповідач, підстави звільнення директора КП, розмежування видів юридичних осіб
