Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 липня 2024 року
у справі № 753/13833/20[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо належного підтвердження отримання особою повідомлення про підозру або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 2 місяці та звільнено його від призначеного покарання на підставі пункту 2 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 1 статті 42 КПК у редакції, яка вже діяла у 2020 році (зміни до цієї норми були внесені Законом України № 1689-VII від 07 жовтня 2014 року), підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з частиною 3 статті 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Інкорпоруючи положення глави 11 КПК, у редакції, яка діяла у 2020 році, до вручення повідомлення про підозру, передбаченими КПК способами є безпосереднє вручення, надіслання поштою, електронною поштою, факсимільним зв'язком або телефоном (частина 1 статті 135 КПК), у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання - вручення для передачі їй під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (частина 2 статті 135 КПК), у разі проживання особи за кордоном - вручення згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (частина 7 статті 135 КПК).
ВИСНОВКИ: аналіз положень статті 136 КПК у редакції, яка діяла у 2020 році, дозволяє стверджувати, що належним підтвердженням отримання особою повідомлення про підозру або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про його отримання, відеозапис вручення особі повідомлення про підозру, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення його особі або ознайомлення з його змістом.
Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслане на таку адресу повідомлення про підозру вважається отриманим у випадку підтвердження його отримання особою відповідним листом електронної пошти.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок повідомлення про підозру, процесуальний статус підозрюваного, порядок досудового розслідування
