Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 лютого 2024 року
у справі № 917/1173/22
Господарська юрисдикція
Щодо визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення об’єкта освіти
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства освіти і науки України та обласної державної адміністрації ( обласної військової адміністрації) (далі - ОВА) звернувся до господарського суду з позовом до ФОП та Регіонального відділення Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Професійного-технічного училища, про:
- визнання недійсним договору оренди державного нерухомого майна - нежитлового приміщення, що належить до державної власності та перебуває на балансі Професійного-технічного училища, укладеного між відповідачами;
- зобов'язання ФОП звільнити та повернути ОВА державне нерухоме майно шляхом підписання акта приймання-передачі.
Рішенням господарського суду у задоволенні позовних вимог, які визнано обґрунтованими, відмовлено з підстав пропуску позивачами позовної давності, про застосування наслідків спливу якої було заявлено відповідачами.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 18 та частини 1 статті 63 Закону України від 23.05.1991 № 1060-XII "Про освіту", чинного до 27.09.2017 (далі - Закон України № 1060-XII), навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.
Частинами 2 і 3 статті 49 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) передбачено, що об`єкти права власності закріплюються засновником за професійно-технічним навчальним закладом державної або комунальної форми власності або установою професійно-технічної освіти на праві оперативного управління. Навчальні заклади та установи професійно-технічної освіти несуть відповідальність перед засновником за збереження та використання за призначенням закріпленого за ними майна. Контроль за використанням цього майна здійснюється засновником.
Об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.
Згідно з імперативними положеннями частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми законодавець визначає обов`язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти. Таким чином, за змістом положень частин 1, 4 статі 61, частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об'єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. При цьому саме по собі невикористання навчальним закладом приміщень для навчального процесу не надає права передавати їх в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу, а недостатнє фінансування державного чи комунального навчального закладу також не є підставою для використання об`єктів освіти для цілей, не пов'язаних з освітньою діяльністю.
Отже, нормою частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII не заборонено передачу в оренду приміщень закладів освіти взагалі, а лише передбачено обмеження у виді їх використання, в тому числі на умовах оренди, виключно в цілях навчально-виховної, навчально-виробничої чи наукової діяльності об'єкта освіти, в зв`язку з чим, перш ніж дійти висновку про укладення договору оренди з порушенням його сторонами зазначених законодавчих обмежень, господарський суд має ретельно дослідити та достовірно встановити обставини мети використання майна освітнього закладу - не за цільовим призначенням, що, в свою чергу, виключає кваліфікацію такого правочину нікчемним, як такого, що порушує публічний порядок.
Частинами 1, 2 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
ВИСНОВКИ: договір оренди нежитлового приміщення об'єкта освіти, укладений з порушенням положень частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII, чинного до 27.09.2017, може визнаватися судом недійсним саме як оспорюваний правочин на підставі статей 203, 215 ЦК України, а не в силу вимог статті 228 цього Кодексу, тобто зазначений договір не є нікчемним правочином, що порушує публічний порядок і спрямований на незаконне заволодіння майном.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, умови оренди об'єкта освіти, оренда майна закладів освіти
