Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 грудня 2024 року
у справі № 740/3943/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо принципу сприяння захисту (favor defensionis)
Фабула справи: за вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник зазначає про те, що внаслідок хибного тлумачення змісту принципу змагальності сторін суд першої інстанції ухилився від з'ясування обставин, які підлягають обов'язковому з'ясуванню у кримінальному провадженні, а саме щодо захворювання ОСОБА_7, обмежився вказівкою у вироку на те, що обвинувачений не надав докази свого хворобливого стану.
Правова позиція Верховного Суду: зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких - рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Реалізація цих принципів здійснюється, зокрема, через відсутність привілеїв чи обмежень у правах учасників процесу, самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, а також через свободу сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом. При цьому, суд зобов`язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Недотримання наведених положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та є підставою для скасування судового рішення.
На переконання колегії суддів, під час розгляду кримінального провадження в порядку апеляційної процедури апеляційний суд вказаних вимог закону не дотримався.
Відхиляючи доводи сторони захисту, які, на її погляд, мали істотне значення для ухвалення законного і справедливого рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що на пропозицію апеляційного суду надати документи про стан здоров'я (видалення селезінки), а також документ про отримання статусу учасника бойових дій, ОСОБА_7 такі документи не надав.
Проте колегія суддів за результатами касаційної перевірки дійшла висновку, що поза увагою апеляційного суду, залишились наявні в матеріалах кримінального провадження оригінал тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та оригінал облікової картки до нього, в яких міститься інформація про наявність у ОСОБА_7 статусу учасника бойових дій та періоди проходження ним військової служби.
Крім того, апеляційним судом не взято до уваги конкретні обставини, які перешкодили ОСОБА_7 надати документи, що посвідчують його статус учасника бойових дій та медичні документи. В поясненнях, наданих у суді апеляційної інстанції, обвинувачений вказав, що, знаходячись в окупованому м. Маріуполь, який разом з сім`єю покинув 28 березня 2022 року, він був змушений спалити військовий квиток та посвідчення учасника бойових дій, прибувши на підконтрольну територію України подав документи на відновлення посвідчення, але упродовж року не отримав жодної відповіді.
У судовому засіданні суд апеляційної інстанції з'ясував у обвинуваченого де, коли і ким йому було видане посвідчення учасника бойових дій, і зазначив, що судом буде зроблений офіційний запит з приводу цього. Проте матеріали кримінального провадження не містять ані запиту, ані відповіді на нього.
Не переконання Суду, апеляційний суд належним чином не перевірив повноту та правильність встановлених судом першої інстанції обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і мають значення для ухвалення законного і справедливого рішення, та дійшов передчасного висновку щодо безпідставності доводів сторони захисту, у зв`язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене вище (підтвердити чи спростувати статус у ОСОБА_7 учасника бойових дій, обставини, пов`язані з видаленням у нього селезінки та отримання травми ключиці) й прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Висновки: незважаючи на те, що КПК України не містить у якості окремої загальної засади кримінального провадження принципу сприяння захисту (favor defensionis), однак він втілений у низці законодавчо визнаних загальних засад, таких як верховенство права, змагальність, презумпція невинуватості та забезпечення права на захист і має застосовуватися, серед іншого, у тих випадках, коли для захисту об`єктивно складно отримати докази на свою користь.
Ключові слова: ухилення від призову на військову службу, порушення засад кримінального провадження, порушення порядку мобілізації
