Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 грудня 2024 року
у справі № 380/19286/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо переліку документів для підтвердження витрат на транспортування декларантом
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «ІФФ Україна» звернулось до суду з позовом до митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного адміністративного суду та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІФФ Україна» відмовлено повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Щодо витрат на транспортування, Суд звертає увагу, що суд апеляційної інстанції погодився з висновком відповідача в частині виникнення у митного органу сумніву щодо суми витрат на транспортування товарів, з підстав ненадання декларантом до митного органу всіх відповідних документів, однак не вказав в чому саме полягає обґрунтованість такого висновку та не навів законних підстав для неврахування наданих транспортних документів, з урахуванням того, що в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем до кожної митної декларації було надано митному органу договір (контракт) про перевезення, довідки про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортні накладні та ін. щодо підтвердження вартості перевезення товару, про що вже було зазначено вище.
Водночас, судом першої інстанції щодо тверджень відповідача, що декларантом в графі 44 ЕМД заявлено договір на перевезення, який не було надано до митного органу, встановлено, що у кожній з оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідач зазначає договір (контракт) про перевезення як один із документів, які позивачем подано до митного оформлення. Отже, вказане зауваження відповідача є безпідставним.
Крім того, судом першої інстанції встановлено та зазначено, що згідно умов вказаного договору (контракту) про перевезення укладеного позивачем з ТОВ «СВ Брок» передбачено, що при необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором Експедитор зобов`язується укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями. Всі відповідні документи щодо таких транспортних витрат були надані митному органу, що встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Натомість суд апеляційної інстанції застосовав положення наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року за № 599, яким затверджено форму декларації митної вартості та Правила її заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296) де, зокрема, в розділі III графа 20 зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту).
ВИСНОВКИ: вказаний в розділі III графа 20 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року за № 599, яким затверджено форму декларації митної вартості та Правила її заповнення, перелік документів не є вичерпним, на що, зокрема, вказує мовний зворот «можуть належати».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: митне декларування, визначення митної вартості, повноваження митного органу
