Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 грудня 2024 року
у справі № 752/10819/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо обставин, які не є підставою для надання права на носіння вогнепальної зброї і боєприпасів без дозволу
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 263 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
За результатом розгляду кримінального провадження суд першої інстанції встановив, що дозволу на право зберігання, носіння вогнепальної зброї та боєприпасів ОСОБА_13 не мав, чого останній під час судового розгляду також не заперечував. При цьому суд врахував, що ОСОБА_13 був власником мисливської нарізної зброї, на яку мав дозвіл від 04 квітня 2020 року № 43091, а отже був обізнаний про порядок і необхідність отримання дозволу на вогнепальну зброю. Однак дозволу на право зберігання, носіння вилучених 03 травня 2023 року вогнепальної зброї та боєприпасів відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, ОСОБА_13 не мав, чого він також в суді не заперечував.
Крім того, в ході розгляду справи судом було встановлено, що вогнепальну зброю і боєприпаси відповідно до Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449, Порядку застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї, стрілецької зброї, інших видів озброєння та боєприпасів до них під час виконання завдань територіальної оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1448, та в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_6 також не отримував.
Дата, час, місце та обставини, за яких було затримано та вилучено вогнепальну зброю з боєприпасами у ОСОБА_6, не давали суду підстав вважати, що останній на момент затримання виконував завдання щодо відсічі збройної агресії РФ проти України, або ж діяв у стані крайньої необхідності.
ВИСНОВКИ: наявність в особи посвідчення бійця групи супроводження вантажів гуманітарної допомоги Гуманітарного штабу та характеристика ДУК «Правий сектор» не є достатнім підтвердженням членства і активної участі у складі добровольчого формування територіальної громади та не надавало йому права на носіння такої вогнепальної зброї і боєприпасів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти громадської безпеки, незаконне поводження зі зброєю, право на зброю
