Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 грудня 2024 року
у справі № 751/10942/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків відсутності окремої постанови про залучення конфідента до конфіденційного співробітництва
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду залишив без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
За усталеною судовою практикою під конфіденційним співробітництвом необхідно розуміти негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою на засадах добровільності та конспіративності, використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.
За приписами ч. 1 ст. 275 КПК під час проведення НСРД слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення НСРД у випадках, передбачених цим Кодексом.
Залучення до конфіденційного співробітництва є не окремим різновидом НСРД, а складовим елементом їх проведення, що вбачається з положень ч. 2 ст. 246 КПК, де визначено види НСРД, серед яких залучення до конфіденційного співробітництва відсутнє.
Участь конфідента в контексті реалізації положень статей 223, 246, 271 КПК охоплюється змістом і є невід`ємною складовою процесуальної дії органу досудового розслідування, спрямованої на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Дії конфідента як невід'ємна складова НСРД у формі оперативної закупки фактично утворюють собою спосіб здійснення правоохоронним органом окремої процесуальної дії, метод втілення прихованих засобів виявлення і викриття кримінального правопорушення спеціальними підрозділами, отже, і виконавчий зміст здійснення правоохоронної діяльності у формі проведення НСРД.
З огляду на характер конфіденційного співробітництва, орган розслідування сам визначає форми й способи його організації з урахуванням потреб розслідування, необхідності запобігти розголошенню факту і деталей такого співробітництва тощо.
ВИСНОВКИ: відсутність окремої постанови про залучення конфідента до конфіденційного співробітництва не виключає такого співробітництва та згоди особи на її залучення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до НСРД, умови конфіденційного співробітництва, кримінальні правопорушення проти громадської безпеки