Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 січня 2025 року
у справі № 233/2667/23[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо визначення початку проходження військової служби
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
ОЦІНКА СУДУ
У цьому кримінальному правопорушенні суд вказав на те, що доводи обвинуваченого, що він мав всі законні підстави не виконувати наказ командира, оскільки не приймав присяги, не отримував належної військової підготовки та незаконно був мобілізований, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Так, суд, досліджуючи обліково-послужну картку до військового квитку серії НОМЕР_4 щодо ОСОБА_6, встановив, що графа «18. Військову присягу прийняв» та «22 Військова підготовка» не заповнені. Прийняття Військової присяги покладає на військовослужбовців усю повноту відповідальності за виконання військового обов'язку. Як встановлено в судовому засідання показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_8, матеріалами службового розслідування, військовослужбовець ОСОБА_6 категорично відмовився приймати присягу, в той день як інші військовослужбовці її склали. Вказані дії ОСОБА_6 розцінюються судом як подання іншим військовослужбовцям ганебного прикладу нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність у обвинуваченого належної військової підготовки обумовлено його поведінкою, ставленням до військової служби та не бажанням її проходження, оскільки ОСОБА_6 не виконав наказ отримати зброю та вирушити на полігон для проведення навчальних стрільб, про що свідчать матеріали службового розслідування.
Погоджуючись із висновками місцевого суду, суд апеляційної інстанції в ухвалі зазначив, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених у судовому засіданні доказів, які суд оцінив у сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийняв законне та обґрунтоване рішення.
ВИСНОВКИ: з огляду на приписи ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закон не пов`язує факт прийняття військової присяги з початком проходження військової служби.
Для обвинуваченого, як для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: військові злочини, відповідальність за непокору, порядок проходження військової служби
