Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 березня 2025 року
у справі № 746/448/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов'язкової умови настання кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення (ст. 382 КК України)
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 виправдано у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 382 КК та виправдано у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд ухвалою залишив без змін вирок суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Умовами кримінальної відповідальності за будь-яку суспільно-небезпечну поведінку, зокрема і за невиконання судового рішення за ч. 3 ст. 382 КК, є встановлена і доведена наявність у особи обов'язку вчинити певні дії (виконати судове рішення), а також реальна можливість виконати покладений на неї обов`язок. Встановлення підстави кримінальної відповідальності за умисне невиконання судового рішення обов'язково передбачає з'ясування питання про наявність реальної можливості його виконати. Проте, у разі встановлення відсутності самого обов`язку вчиняти певні дії (утримуватись від їх вчинення) питання про наявність реальної можливості їх вчинити вирішувати немає сенсу, оскільки дослідження такої можливості в цьому разі перебуває поза межами доказування в кримінальному провадженні.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 3 ст. 382 КК, може бути вчинений як у формі невиконання судового рішення, так і шляхом перешкоджання його виконанню.
Використання законодавцем у диспозиції ст. 382 КК словосполучень «невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду» та «перешкоджання їх виконанню» вказує на необхідність у кожному конкретному випадку звертатися як до тексту самого судового рішення, так і до норм законодавства, які визначають порядок виконання вироків, рішень, ухвал та постанов суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження, спосіб виконання судового рішення, а саме ухвали суду є примусовим, тобто обов`язок його виконання покладено на органи виконавчої служби, передбачені чинним законодавством.
Отже, оскільки обов`язку вчиняти дії з виконання судового рішення на ОСОБА_7 не було покладено, з`ясовувати наступну умову притягнення до кримінальної відповідальності за бездіяльність - наявність реальної можливості виконати покладений обов'язок, є алогічним та юридично нікчемним із точки зору встановлення наявності підстави кримінальної відповідальності.
ВИСНОВКИ: обов'язковою умовою настання кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення є встановлення у ньому вимоги зобов'язального чи забороняючого характеру, адресованої для виконання певним особам. Причому така вимога повинна стосуватися конкретного зобов`язаного суб`єкта, до відома якого своєчасно було доведено відповідний обов`язок про виконання рішення суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти правосуддя, порядок виконання судових рішень, підстави кримінальної відповідальності
