Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2025 року
у справі № 991/1324/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків окремого розгляду обвинувачення, що стосується вчинення кримінального правопорушення у співучасті, за відсутності декого зі стверджуваних співучасників
ФАБУЛА СПРАВИ
Оскарженим вироком, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_6 засуджено:
- за частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 368 КК - до позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та з конфіскацією майна;
- за частиною 3 статті 209 КК - до позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та з конфіскацією майна.
За сукупністю злочинів відповідно до статті 70 КК йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та з конфіскацією майна.
Відповідно до статті 96-2 ККд о нього застосовано спеціальну конфіскацію у виді безоплатного вилучення в дохід держави грошових коштів у розмірі 1 441 244 доларів США та 1 219 599 євро, розміщених на рахунку компанії у банку.
ОЦІНКА СУДУ
Європейський суд з прав людини, зокрема, не вбачає порушення права на справедливий судовий розгляд у самому факті здійснення окремих проваджень щодо стверджуваних співучасників злочину, навіть у випадку якщо такі провадження здійснюються одним суддею або складом суду. Аналогічну позицію займає також Суд справедливості Європейського Союзу.
Відповідальність пособника є похідною від відповідальності виконавця. Однак такий правовий зв`язок між їх діяннями автоматично не веде до висновку про неможливість визначення відповідальності пособника в окремому провадженні у разі тимчасової або постійної недоступності стверджуваного виконавця для правосуддя.
Безперечно, найкращим способом забезпечення справедливості судового розгляду обвинувачення у злочині є розгляд всіх аспектів справи за участі всіх осіб, причетність яких стверджується стороною обвинувачення. Однак у багатьох випадках забезпечити такий розгляд неможливо в силу об'єктивних обставин, які зумовлюють відсутність під час розгляду одного чи деяких стверджуваних співучасників.
Окремий розгляд щодо пособника не позбавляє його можливості ставити під сумнів не лише докази і обставини, що стосуються його ролі у стверджуваному злочині, а й усі аспекти пред`явленого обвинувачення. Відсутність виконавця злочину хоча й може створювати певні складнощі у побудові захисту, враховуючи, у тому числі, неможливість піддати стверджуваного виконавця перехресному допиту, однак такого роду складнощі не виключені й за безпосередньої участі такої особи у судовому розгляді, якщо, наприклад, вона відмовляється давати показання, або дає показання, несприятливі для сторони захисту пособника, тому не можуть свідчити про порушення права на справедливий судовий розгляд.
Суд зазначає, що сторона захисту засудженого, крім заяви про неможливість розгляду справи щодо нього без встановлення винуватості виконавця, не зазначила, які саме складнощі у відстоюванні їх захисної позиції спричинила відсутність виконавця під час судового розгляду. Аналіз матеріалів провадження свідчить, що суди попередніх інстанцій надали стороні захисту засудженого всі можливості оспорювати будь-які обставини, важливі в контексті пред'явленого обвинувачення.
Тому Суд не вважає, що сам по собі факт розгляду судами обвинувачення щодо засудженого в окремому провадженні порушує його право на справедливий суд
ВИСНОВКИ: окремий розгляд обвинувачення, що стосується вчинення злочину у співучасті, за відсутності декого зі стверджуваних співучасників не становить порушення права на справедливий судовий розгляд.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: засади кримінального провадження, справедливість судового розгляду, співучасть у злочині
