Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 листопада 2025 року
у справі № 991/5553/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків різної поведінки головуючого судді під час судового розгляду судом першої інстанції щодо схожих питань, заданих різним свідкам різними сторонами кримінального провадження
Фабула справи: вироком Вищого антикорупційного суду засуджено ОСОБА_8 за ст. 15 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах, у статутних капіталах яких наявна частка державної або комунальної власності, строком на 3 роки з конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 за ст. 15 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах, у статутних капіталах яких наявна частка державної або комунальної власності, та займатись діяльністю у сфері права строком на 3 роки з конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна.
Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 вказано обчислювати з моменту його фактичного затримання, а додаткового покарання - з моменту відбуття основного покарання.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вирок Вищого антикорупційного суду залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вказують, що судом першої інстанції порушено принцип рівності та змагальності сторін під час допиту свідків стороною захисту та обвинувачення.
Засуджений ОСОБА_8 звертає увагу на упереджене ставлення до нього, так як в суді першої інстанції йому не надали можливість нормально допитати свідків, зокрема ОСОБА_13, а в суді апеляційної інстанції - один з членів колегії суддів ОСОБА_14 ще до виходу в нарадчу кімнату висловив свою думку про його винуватість у вчиненні ним шахрайських дій.
Правова позиція Верховного Суду: положення ст. 352 КПК України встановлюють порядок допиту свідка, який зокрема передбачає таку можливість для сторін обвинувачення та захисту. При цьому, закон визначає обов`язок для суду контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути, зокрема зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.
Ст. 321 КПК України встановлює обов`язок для головуючого у судовому засіданні керувати його ходом, забезпечувати додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовувати судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Висновки: суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, в тому числі шляхом зняття певних питань. Проте, різна поведінка головуючого судді під час судового розгляду судом першої інстанції щодо схожих питань, заданих різним свідкам різними сторонами кримінального провадження сама по собі не свідчить про упереджене ставлення до однієї з сторін або про порушення принципу рівності та змагальності сторін, а свідчить про виконання головуючим свого обов'язку щодо контролю ходу судового засідання, що є його дискрецією.
Ключові слова: процедура судового розгляду, дослідження доказів судом, повноваження головуючого судді
