Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 жовтня 2025 року
у справі № 754/12013/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов'язку суду, визначеного ч. 4 ст. 315 КПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією 1/2 майна.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, за приписами ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені у ст. 31 КПК. Залежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення та (або) виду суб'єкта кримінального правопорушення провадження в суді першої інстанції здійснюється: суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох суддів і трьох присяжних.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК (у редакції, чинній на момент проведення підготовчого судового засідання) кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
За частиною 4 ст. 315 КПК (у тій самій редакції) під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Таким чином, залежно від волевиявлення обвинуваченого у справах цієї категорії може застосовуватися одна з двох альтернативних судових процедур: загальний порядок судового розгляду суддею одноособово, та колегією у складі трьох професійних суддів, що покликано сприяти дотриманню балансу між економією процесуальних засобів і гарантіями дотримання прав особи у кримінальному судочинстві.
Можливість вибору між одноособовим та колегіальним складом розгляду кримінального провадження передбачає обов`язок держави в особі її уповноважених органів і службових осіб забезпечити свободу цього вибору та його практичну реалізацію. Розгляд кримінального провадження судом першої інстанції колегіально у складі трьох суддів покликаний забезпечити додаткові гарантії особам, обвинуваченим у вчиненні особливо тяжких злочинів.
ВИСНОВКИ: визначений ч. 4 ст. 315 КПК обов`язок суду під час підготовчого судового засідання роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, надає обвинуваченому можливість підготуватися до реалізації такого права, щоб його рішення із цього питання було виваженим та обґрунтованим.
Тільки в такому разі будуть дотримані засади кримінального провадження, зокрема забезпечення права на захист, що впливає на справедливість провадження в цілому.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до складу суду, порушення засад кримінального провадження, порушення вимог КПК, процедура судового розгляду, злочини проти власності
