Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 червня 2025 року
у справі № 484/4613/21
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту прав суборендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду)
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету міської ради, районна державна адміністрація (районна військова адміністрація), сільська рада, обласна державна адміністрація (обласна військова адміністрація), про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (суборенди).
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.).
По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
ВИСНОВКИ: належним способом захисту прав суборендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право суборенди, про визнання відсутнім права суборенди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права суборенди є підставою для державної реєстрації припинення права суборенди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов'язання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права суборенди; у випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист земельних прав, державна реєстрація речових прав, способи судового захисту
