Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 липня 2025 року
у справі № 902/122/24
Господарська юрисдикція
Щодо правового режиму земель прикордонної смуги
Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі ОВА звернувся з позовом до сільської ради та Держгеокадастру, в якому просив:
- визнати недійсним наказ Держгеокадастру «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» (далі - Наказ) у частині передачі із державної в комунальну власність Ради земельних ділянок;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Ради на Земельні ділянки, припинивши зазначене право;
- визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію Земельних ділянок.
Господарський суд рішенням, яке апеляційний господарський суд постановою залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вказує, що земельні ділянки в межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання та які можуть перебувати лише у державній власності і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а з 01 січня 2020 року земельні ділянки шириною 30-50 метрів здовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми безальтернативно надаються військовим частинам ДПС України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Правова позиція Верховного Суду: основи правового режиму земель оборони визначені ст. 77 ЗК України, за ч.ч. 1, 2 якої землями оборони визнаються землі, надані для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Відповідне регулювання містить також і ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про використання земель оборони», якими передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України.
Також згідно з ч. 3 ст. 77 ЗК України навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі потреби створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» доповнено ст. 77 ЗК України та визначено належність до земель оборони земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які використовуються для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Отже, приписи ЗК України та законодавства, яке визначає правовий режим земель оборони, передбачають належність земельних ділянок до земель оборони як за їх суб`єктною ознакою - надання їх для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, так і ознакою територіальної наближеності (прилеглості) до державного кордону України (безпосередньо вздовж державного кордону України та мети використання (облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків тощо).
Законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо.
Помістивши відповідні правила про земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону у ст. 77 «Землі оборони» ЗК України, встановивши мету виокремлення такої категорії земель - для забезпечення національної безпеки та оборони, дотримання режиму державного кордону, законодавець відніс ці земельні ділянки у межах прикордонної смуги до категорії земель оборони, для яких передбачений особливий режим використання.
Отже, землі прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону належать до земель оборони і використовуються для забезпечення діяльності ДПС України, зокрема для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, прикордонних знаків, просік, комунікацій та інших об`єктів. Ці землі мають особливий правовий режим, запроваджений законодавством, і використовуються з обмеженнями, передбаченими для забезпечення національної безпеки та оборони держави на кордоні.
Земельні ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
Висновки: земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена шириною 30-50 метрів вздовж державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, (а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів), належать до земель оборони щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання та які можуть перебувати лише у державній власності, а отже не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
Ключові слова: землі оборони, обмеження оборотоздатності земель, ефективність способу захисту
