Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 серпня 2025 року
у справі № 160/32109/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов поміщення у митний режим реімпорту товару, попередньо вивезеного на підставі зовнішньоекономічного договору за межі митної території України в митному режимі експорту
Фабула справи: АТ «НЗФ» звернулось до суду з позовом до митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив. Здійснив розподіл судових витрат.
Мотивація касаційної скарги: Митниця наполягає, що у ст. 326 МК України чітко визначено способи, якими забезпечується ідентифікація товару, який декларант має намір ввести на митну територію України в режимі реімпорту. Проте, позивач у спірному випадку встановленої митним законодавством ідентифікації товарів не здійснив. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що правила ст. 78 МК України передбачають можливість її застосування за умови невиконання (неналежного виконання) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким товари поміщувалися у митний режим експорту. Однак, суди вказаним обставинам взагалі не надавали правової оцінки.
Правова позиція Верховного Суду: за правилами ч. 4 ст. 78 МК України для поміщення товарів у митний режим реімпорту особа, на яку покладається обов'язок щодо дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) ввезти товари на митну територію України не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк після їх вивезення за межі митної території України; 2) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі реімпорту, документи на такі товари; 3) надати митному органу документи та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реімпортуються.
Реімпорт товарів, поміщених у митний режим експорту, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 цього Кодексу може бути здійснений експортером цих товарів або його правонаступником. В інших випадках дозволяється застосування митного режиму реімпорту при ввезенні на митну територію України товарів іншою особою, ніж та, що їх вивезла, якщо це виправдано обставинами (ч.ч. 5, 6 ст. 79 МК України).
Отже, приписи ч. 2 ст. 78 МК України вказують, що в митний режим реімпорту можуть бути поміщені три категорії товарів, а саме товари, що попередньо були вивезені з митної території України у митному режимі: (1) тимчасового вивезення; (2) переробки; (3) експорту (остаточного вивезення). Для застосування митного режиму реімпорту до товарів, що були вивезені у перших двох режимах (тимчасового вивезення та переробки), необхідним також є дотримання строку дії відповідного митного режиму та повернення товару в стані, визначеному п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 78 МК України.
Водночас, для застосування митного режиму реімпорту до третьої категорії товарів (попередньо вивезених в режимі експорту на підставі зовнішньоекономічного договору) необхідним є дотримання наступної сукупності умов: 1) дотримання шестимісячного строку повернення товару в Україну з дня його вивезення; 2) повернення товару в тому ж стані, в якому його було вивезено, крім природніх змін його якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів. При цьому поміщення в митний режим реімпорту товару, вивезеного з України в митному режимі експорту, може бути здійснено тільки експортером чи його правонаступником.
Важливою умовою застосування митного режиму реімпорту є можливість митним органом ідентифікувати товари, заявлені у цей митний режим, тобто, встановити відповідність між таким товаром, наданими до нього документами та метою застосування режиму реімпорту, тобто ввезення саме попередньо випущеного за межі митної території України товару з метою звільнення від сплати митних платежів. Для цілей здійснення такої ідентифікації можуть бути використані засоби, визначені ч.ч. 2, 3 ст. 326 МК України. Слід зазначити, що передбачені ч. 2 ст. 326 МК України засоби забезпечення ідентифікації можуть бути застосовані або митним органом, або підприємством, авторизованим для цілей самостійного накладення спеціального типу. Натомість, надання визначених ч. 3 ст. 326 МК України засобів не потребує участі митного органу чи спеціальної авторизації.
За визначеннями, наведеними у ст.184 Цивільного кодексу України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Щодо початку відліку та закінчення шестимісячного строку, закріпленого пп. «а» п. 3 ч. 2 ст. 78 МК України, врахуванню підлягає визначення, наведене у п. 4 ч. 1 ст. 4 МК України, відповідно до якого ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку. Отже, законодавець пов`язує моменти ввезення та вивезення товару на/з митної території України саме із фізичним переміщенням такого товару через митний кордон України.
Висновки: для цілей поміщення у митний режим реімпорту товару, попередньо вивезеного на підставі зовнішньоекономічного договору за межі митної території України в митному режимі експорту, експортер або його правонаступник повинен дотриматися сукупності наступних умов: (1) шестимісячного строку на повернення товару, початок та закінчення відліку якого пов`язується із фізичним переміщенням товару через митний кордон України; (2) стану товару - має бути в такому самому стані, в якому товар був оформлений у митний режим експорту, крім природних змін його якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів, та за виключенням випадків, визначених ч. 3 ст. 78 МК України; (3) надати митному органу документи на такий товар, а також документи та відомості, що дозволять митному органу ідентифікувати такий товар. Ідентифікація товару може бути здійснена із використанням засобів забезпечення ідентифікації, визначених у ч.ч. 2, 3 ст. 326 МК України. Поряд з цим до товарів, які не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак, не вимагається застосування засобів забезпечення ідентифікації. В такому випадку ідентифікація товарів за кількісним та якісним критеріями повинна здійснюватися на підставі документів, які підтверджують відповідні родові ознаки товару, що ввозиться в митному режимі реімпорту.
Ключові слова: оформлення митної декларації, випуск за межі митної території, захист прав експортера, ознаки реімпорту
