Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 жовтня 2025 року
у справі № 990/272/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо впливу обставин здійснення дисциплінарного провадження на обсяг прав, обов'язків чи інтересів особи, яка звернулася зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада), у якому просила:
- визнати протиправними дії Другої Дисциплінарної палати ВРП щодо порушення процедури розгляду дисциплінарної скарги, що виразились у: не перевірці об'єктивних фактів, викладених у скарзі; відсутності індивідуального підходу до розгляду скарги; необґрунтованій кваліфікації конкретних порушень як «незгоди з рішенням»;
- скасувати ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП «Про відмову у відкритті дисциплінарних справ» стосовно судді районного суду.
Касаційний адміністративний суд ухвалою відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі № 990/272/25 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 51 Закону № 1798-VIII скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя лише за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
За змістом цих норм законодавець закріпив гарантії реалізації права будь-якої особи на звернення до ВРП із дисциплінарною скаргою щодо судді, проте акцентував, що право на звернення не може ототожнюватися із правом/інтересом скаржника щодо здійснення дисциплінарним органом певних дій, відкриття дисциплінарної справи чи притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, відтак і не зумовлює права скаржника впливати на перебіг дисциплінарного провадження шляхом судового оскарження дій, бездіяльності чи рішень ВРП.
Протягом дисциплінарного провадження скаржник не позбавлений права на участь у цій процедурі в порядку встановленому законом, проте його участь не є обов`язковою, а ухвалені ВРП чи її дисциплінарним органом рішення не можуть бути підставою для оскарження судових рішень, ухвалених суддею щодо якого розглядалася скарга, або для перегляду їх за нововиявленими обставинами через притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.
Заявлений у цій справі позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а відтак правильно відмовив у відкритті провадження у цій справі.
Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають не лише під юрисдикцію адміністративних судів, а й узагалі не підлягають судовому розгляду.
ВИСНОВКИ: обставини здійснення дисциплінарного провадження (його тривалість, підстави відкриття дисциплінарної справи, відмова у відкритті дисциплінарної справи тощо) не впливають і не змінюють обсяг прав, обов'язків чи інтересів особи, яка звернулася до ВРП зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень ВРП, адміністративна юрисдикція, процедура дисциплінарного провадження
