Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 листопада 2025 року
у справі № 335/4734/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо порушення права на захист внаслідок відмови в задоволенні клопотання про перебування поруч із захисником, а не в скляній кабінці
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 1 ст. 121 КК України - на строк 7 років;
- ч. 2 ст. 289 КК України - на строк 6 років без конфіскації майна;
- ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 7 років.
Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції в частині заходу примусу і ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 1 ст. 121 КК України - на строк 8 років;
- ч. 2 ст. 289 КК України - на строк 7 років з конфіскацією майна;
- ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 7 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник вважає, що було проігноровано доводи скарги стосовно порушення судом першої інстанції права на конфіденційне спілкування із захисником через перебування у скляній кабінці.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН. На вікнах залів судових засідань незалежно від поверховості встановлюються ґрати.
П. 27 Інструкції передбачено, що за розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється.
Отже, ця Інструкція не містить випадків можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, під час проведення судового засідання не в відповідному загородженні. Крім того, положеннями Інструкції не передбачено надання головуючим дозволу на перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не в спеціально відведеному місці.
Безпека в залі є умовою справедливого судового розгляду з огляду на значення, яке надається правам захисту осіб, а тому будь-які заходи, що обмежують участь обвинуваченого під час судового засідання або накладають обмеження на нього чи його відносини з адвокатом повинні бути застосовані доки це необхідно і мають бути пропорційні ризикам у кожному конкретному випадку.
Висновки: усі загородження, які обладнані в судах для перебування обвинувачених, відповідають вимогам ДБН та надають можливість обвинуваченим ефективно використовувати свої права, зокрема право на захист та спілкування із захисником. Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушення права на захист.
Ключові слова: повторне дослідження доказів, формування доказової бази, гарантії доступу до правосуддя, порядок спілкування з захисником
