Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 червня 2024 року
у справі № 727/6903/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо законності затримання у порядку ст. 208 КПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині виключення обставин, що обтяжують покарання: рецидив злочинів; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння і ухвалив в цій частині новий вирок, за яким визнав обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_7: рецидив злочинів; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. У решті вирок районного суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до рапорту поліцейської ОСОБА_10 від 17 травня 2022 року близько 22:30 під час патрулювання було виявлено особу, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння і вела себе агресивно. Ця особа по зовнішнім рисам, описаних в орієнтуванні, схожа на особу, яка вчинила пограбування, а тому було прийнято рішення про її затримання до прибуття слідчо-оперативної групи.
Надалі після прибуття слідчо-оперативної групи був складений протокол про затримання особи в порядку ст. 208 КК і проведено обшук затриманої особи, про що зазначено у протоколі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Зі змісту протоколу видно, що ОСОБА_7 було озвучено підставу затримання, роз`яснені його права і повідомлено про затримання відповідний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а протокол складений з дотриманням приписів ст. 208 КПК.
Слід звернути увагу, що згідно з додатком до протоколу затримання (СД диску) під час затримання ОСОБА_7 розумів свої права і повідомив, що не буде ставити підпис у протоколі і відповідати на будь-які запитання за відсутності адвоката.
До того ж між повідомленням про вчинення злочину до затримання ОСОБА_7 минув нетривалий час, а його особу встановлено, зокрема, через орієнтування, що давало підстави для його затримання без ухвали слідчого судді.
З цих підстав доводи адвоката про те, що в органу досудового розслідування були відсутні підстави для затримання ОСОБА_7 неспроможні.
ВИСНОВКИ: зазначення часу фактичного затримання з моменту прибуття і затримання слідчою оперативною групою, а не з моменту затримання поліцейською в порядку Закону України «Про національну поліцію» у ході патрулювання, до прибуття цієї групи не впливають в цілому на законність і обґрунтованість прийнятого за результатами судового розгляду рішення.
Крім цього, у строк покарання зарахований строк затримання поліцейською, а тому це не призвело до порушення його фундаментальних прав в частині тривалості затримання.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок затримання, законність запобіжних заходів, заходи забезпечення кримінального провадження
