Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 грудня 2025 року
у справі № 953/466/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо затримки виготовлення повного тексту рішення як поважної причини для поновлення строку оскарження
Фабула справи: суд першої інстанції вироком засудив ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Апеляційний суд ухвалою залишив без задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, апеляційну скаргу з додатками захисника на вказаний вирок місцевого суду повернув особі, яка її подала.
Мотивація касаційної скарги: захисник ОСОБА_6 вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги клопотання сторони захисту про поновлення строку апеляційного оскарження вироку, мотивоване тим, що в день судового засідання він та обвинувачена копію вироку не отримали, оскільки було оголошено резолютивну частину. Повний текст вироку суду першої інстанції від 03 червня 2025 року надіслав суд захиснику на електронну пошту 12 червня 2025 року, у зв`язку з чим він не міг вчасно подати апеляційну скаргу, бо не був обізнаний зі змістом вказаного вироку.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 117 КПК України встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Так, під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому про поважність причин для поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася з апеляційною скаргою.
Згідно з позицією Суду, процесуальний строк є легітимним інструментом забезпечення правової визначеності, однак застосування надмірного формалізму може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Невчасне отримання повного тексту судового рішення Європейський суд з прав людини визнає легітимною та об'єктивною причиною, яка може виправдовувати поновлення строку.
Невчасне отримання повного тексту судового рішення Європейський суд з прав людини визнає легітимною та об'єктивною причиною, яка може виправдовувати поновлення строку.
Надмірний формалізм і непоновлення строку оскарження через помилки суду є порушенням ст. 6 Конвенції. Доступ до суду має бути реальним, а не формальним. Держава не може перекладати на особу наслідки власної процесуальної діяльності.
Сторона не може нести негативні наслідки затримки отримання повного тексту рішення, яка сталася не з її вини.
Такий підхід суперечить принципам Європейського суду з прав людини щодо пропорційності та справедливості процесуальних обмежень, а також принципу «pro remedia», який застосовується ЄСПЛ при оцінці строків.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 12 червня 2025 року захисник ОСОБА_6 отримав копію вироку суду першої інстанції від 03 червня 2025 року електронною поштою, тобто через 9 діб після проголошення його резолютивної частини.
У цій справі захисник не отримав повного тексту вироку вчасно, тобто об`єктивно був позбавлений можливості оперативно розпочати підготовку та подати змістовну апеляційну скаргу. Апеляційна скарга була подана з мінімальним пропуском у 5 днів.
Отже, враховуючи, що повний текст вироку був отриманий із затримкою не з вини захисника, формальний підхід апеляційного суду до питання розгляду, Верховний Суд констатує, що доводи клопотання захисника ОСОБА_6 залишилися без належної уваги суду апеляційної інстанції, який не надав їм об`єктивної оцінки, що є перешкоджанням доступу до правосуддя.
Таким чином, рішення апеляційного суду є передчасним, формалістичним і не відповідає вимогам ст.ст. 7, 21, 370 КПК та стандартам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновки: сторона не може нести негативні наслідки затримки отримання повного тексту рішення, яка сталася не з її вини.
Затримка виготовлення повного тексту рішення є обставиною, яка не залежить від сторони захисту, і може бути поважною причиною для поновлення строку оскарження.
Ключові слова: пропуск процесуального строку, підстави поновлення процесуального строку, право на перегляд судових рішень, порядок вручення судових рішень
