Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 лютого 2026 року
у справі № 766/2466/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо судових рішень, які підлягають роз’ясненню відповідно до ст. 380 КПК України
Фабула справи: суд першої інстанції ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовив у роз'ясненні ухвали цього ж суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10.
Апеляційний суд ухвалою закрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, посилаючись на те, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Мотивація касаційної скарги: обвинувачений ОСОБА_10 зауважує, що апеляційний суд не врахував приписів ст. 380 КПК України, якими передбачено право на апеляційне оскарження такої категорії судових рішень, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та позбавив його права на апеляційне оскарження судового рішення.
Правова позиція Верховного Суду: законом визначено, що усі ухвали суду (і протокольні, і виготовлені у формі ухвали) є такими, що викладені у письмовій формі. Разом з тим це не тягне за собою автоматичного висновку про те, що будь яка ухвала суду може бути самостійним предметом роз'яснення за процедурою, що передбачена ст. 380 КПК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Системний аналіз зазначеної норми у взаємозв'язку з загальними засадами кримінального провадження та процесуальним порядком судового розгляду свідчить про те, що розгляд заяви про роз'яснення судового рішення є самостійною процедурою, яка здійснюється відповідно до встановленого законом порядку з врахуванням способу (порядку та процедури) ухвалення чи постановлення рішення, яке просить роз`яснити заявник.
Так, якщо заявник просить роз'яснити судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, суд зобов'язаний призначити таку заяву до розгляду, повідомити особу, яка звернулася із заявою і учасників судового провадження та за результатами судового розгляду постановити ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні.
Натомість ухвали, які постановляються судом у ході розгляду провадження і не є результатами його розгляду, не можуть бути самостійним предметом роз'яснення за визначеною ст. 380 КПК України процедурою.
Об`єднана палата ККС вважає за необхідне наголосити, що кожного разу, роблячи висновок про те, чи підлягає роз'ясненню певне судове рішення, суд повинен з'ясувати чи воно є результатом судового провадження у судовому засіданні та чи ним вирішено питання, що становило предмет розгляду.
Висновки: роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження у судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду. Заяви про роз'яснення таких рішень суд повинен розглянути в окремому судовому засіданні після повідомлення особи, яка звернулася із такою заявою і учасників судового провадження та за результатами судового розгляду постановити ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, відповідно до ст. 380 КПК України.
Якщо ж заявник просить роз'яснити судове рішення, яке не було результатом судового провадження і не становило предмет його розгляду, то суд за результатами розгляду такої заяви повинен постановити ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні без призначення судового засідання.
Ключові слова: право на апеляційне оскарження, законність судового рішення, доступ до правосуддя, зрозумілість судового рішення
