Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 квітня 2026 року
у справі № 340/7622/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов стягнення податковим органом простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні гарантії
ФАБУЛА СПРАВИ
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом до обласного комунального виробничого підприємства «ДНІПРО-КІРОВОГРАД», треті особи на стороні позивача Міністерство фінансів України, Головне управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області, у якому просило стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ОКВП «ДНІПРО-КІРОВОГРАД», та з рахунків, які будуть відкриті в майбутньому, а також готівки, що належить ОКВП «ДНІПРО-КІРОВОГРАД» заборгованість.
Окружний адміністративний суд рішенням в задоволенні позову відмовив.
Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення окружного адміністративного суду, адміністративний позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Законодавець в главі 9 розділу II ПК України чітко встановив, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Водночас при цьому визначив, що податкова вимога є письмовою вимогою щодо погашення суми податкового боргу та підставою для її надсилання є виникнення у платника податків податкового боргу.
Відтак застосування глави 9 розділу II ПК України у випадку передбаченому пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України створює правову колізію за якої органи державної податкової служби набувають право звернення до суду щодо стягнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, водночас надсилання податкової вимоги щодо відповідного виду заборгованості положеннями ПК України не передбачено.
Наведене вказує, що законодавець передбачивши право суб`єкта господарювання на завчасне повідомлення, за 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, щодо подальшого вчинення органами державної податкової служби дій щодо стягнення зазначеної вище заборгованості в судовому порядку, водночас не створив умов, за яких відповідне право було б належним чином забезпечено.
У контексті спірних правовідносин у цій справі пункт 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України має ознаки спеціальної норми, оскільки регулює особливий порядок погашення заборгованості суб`єктів господарювання перед державою та іншими публічними утвореннями за кредитами (позиками), залученими під державні чи місцеві гарантії, а також бюджетними кредитами.
Цією нормою чітко визначено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
Зміст цієї норми свідчить про її відсильний характер, оскільки вона прямо визначає, що порядок погашення такої заборгованості встановлюється нормами глави 9 розділу II цього Кодексу або іншими законами. Таким чином, законодавець не встановлює автономного механізму, а інтегрує відповідні правовідносини у вже існуючу систему процедур погашення податкового боргу.
Глава 9 розділу II ПК України виходячи навіть із самої її назви регламентує саме процедури погашення податкового боргу платників податків, включаючи інструменти примусового стягнення.
Так, відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 глави 9 розділу II ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже, аналіз наведених положень свідчить, що їх застосування є нерозривно пов`язаним із дотриманням чітко визначеної передумови наявності податкової вимоги як необхідного елементу процедури примусового погашення боргу.
Отже, податкова вимога у цій конструкції виступає обов'язковою процесуальною передумовою, без дотримання якої подальше застосування заходів примусового стягнення є юридично неможливим, навіть у процедурі, що передбачена спеціальною нормою ПК України - пункт 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
ВИСНОВКИ: погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) може бути реалізоване податковим органом за умови попереднього направлення. (вручення) платнику податкової вимоги та спливу встановленого 30-денного строку. Недотримання цього порядку позбавляє вжиті заходи примусового характеру законної підстави.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження податкового органу, стягнення боргу, порядок погашення податкового боргу
