Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 червня 2026 року
у справі № 420/11322/25[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідності державної реєстрації права власності на захисну споруду цивільного захисту як самостійний об’єкт нерухомого майна
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Ширяївське АТП 15167», в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ФДМУ щодо неоформлення та непроведення державної реєстрації права власності на будівлю захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) загальною площею 157,7 кв.м., місткістю на 100 осіб;
- зобов'язати ФДМУ вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права державної власності на спірну захисну споруду.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин першої і другої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон №1952-ІV, згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 якого державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до ДРРП.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна (абзац перший частини п`ятої статті 3 Закону №1952-IV).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №1952-IV право власності підлягає державній реєстрації.
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі (абзац перший статті 5 Закон №1952-ІV).
За змістом частини першої статті 3 Закону №1952-IV до загальних засад державної реєстрації прав віднесено, зокрема: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Таким чином, національним законодавством передбачено обов'язковість державної реєстрації прав на будівлі та споруди як об'єкти нерухомого майна, шляхом внесення записів до ДРРП.
ВИСНОВКИ: відсутність державної реєстрації права власності на спірну захисну споруду не свідчить про те, що держава не має цього права, оскільки державна реєстрація речових прав має похідний характер від самого факту виникнення цих прав.
З огляду на встановлений правовий режим ПРУ як захисної споруди цивільного захисту та об`єкта нерухомого майна, а також те, що ця захисна споруда не вибула з державної власності, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для проведення державної реєстрації права власності держави на спірну захисну споруду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим державної власності, правовий режим захисних споруд, спори з ФДМУ, ЦМК
