Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 червня 2026 року
у справі № 420/11322/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо збереження права державної власності на захисну споруду цивільного захисту, розташовану у складі приватизованого цілісного майнового комплексу
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Ширяївське АТП 15167», в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ФДМУ щодо неоформлення та непроведення державної реєстрації права власності на будівлю захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) загальною площею 157,7 кв.м., місткістю на 100 осіб;
- зобов'язати ФДМУ вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права державної власності на спірну захисну споруду.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями Закону №2269-VIII (частина друга статті 4) захисні споруди цивільного захисту віднесені до переліку об'єктів, необхідних для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, які не підлягають приватизації.
Захисні споруди цивільного захисту, як наведено в пункті 14 частини першої статті 2 КЦЗ України, - це інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
За обставинами цієї справи спірне ПРУ є захисною спорудою цивільного захисту, яка за своїм функціональним призначенням використовується для захисту населення від впливу небезпечних чинників, які можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, та іонізуючого опромінення у разі радіаційної аварії і радіоактивного забруднення місцевості та непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.
Відповідно до наведених вище положень законодавства України у сфері цивільного захисту та приватизації державного майна такі об'єкти не підлягають приватизації, оскільки за їх цільовим призначенням необхідні для виконання державою своїх функцій із обороноздатності та захисту життя і здоров`я населення від наслідків, аварій, катастроф.
Сам фак розміщення захисної споруди у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства, зокрема й розміщення такої споруди в будівлі, яка в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства стала об'єктом приватизації, не впливає на правовий режим цієї захисної споруди.
Належність ПРУ до об`єктів цивільного захисту зумовлює збереження за державою права власності на нього незалежно від зміни власника будівлі, в якій така захисна споруда розміщена.
ВИСНОВКИ: перехід права власності на цілісний майновий комплекс державного підприємства до приватної особи не спричинює переходу права власності на захисну споруду цивільного захисту, яка як об`єкт цивільного захисту зберігає свій особливий правовий режим та залишається в державній власності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим державної власності, правовий режим захисних споруд, спори з ФДМУ, ЦМК
