Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 червня 2026 року
у справі № 340/3787/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо наявності у Центральної експертно-кваліфікаційної комісії повноважень здійснювати дисциплінарне провадження стосовно судових експертів у перехідний період після набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру»
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії (далі - ЦЕКК), Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), у якому просив:
- визнати протиправним, нікчемним та скасувати акт індивідуальної дії (рішення) відповідача-1 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення;
- зобов'язати відповідача-2 виключити з державного Реєстру атестованих судових експертів інформацію про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі рішення відповідача-1.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що у частині здійснення дисциплінарного провадження стосовно судових експертів ЦЕКК діяла на підставі підзаконного нормативно-правового акта. При цьому представник позивача зазначає, що якщо до 15.12.2023 здійснення відповідних повноважень на підставі підзаконного нормативного акта вважалося допустимим, то після набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру» дискреційні повноваження адміністративного органу мали визначатися виключно законом.
Оскільки Закон України «Про судову експертизу» був приведений у відповідність до положень Закону України «Про адміністративну процедуру» лише 15.11.2024, з набранням чинності Законом №4017, саме з цієї дати, на думку представника позивача, ЦЕКК була належним чином наділена законом повноваженнями щодо розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Правова позиція Верховного Суду: Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачають, зокрема, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону, водночас адміністративні провадження, що перебували на розгляді адміністративного органу на день набрання чинності цим Законом, завершуються відповідно до його положень.
Отже, Закон України «Про адміністративну процедуру» не передбачав автоматичного припинення дії чинних нормативно-правових актів, у тому числі підзаконних, у сфері дисциплінарного провадження судових експертів та не встановлював, що до моменту приведення спеціального законодавства у відповідність адміністративні органи позбавляються можливості здійснювати свої повноваження.
Навпаки, п.п. 3 і 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про адміністративну процедуру» свідчать про те, що законодавець прямо допустив подальше застосування чинного спеціального нормативно-правового регулювання в перехідний період після набрання чинності цим Законом до моменту формального приведення такого регулювання у відповідність з ним.
Висновки: набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру» не припинило дії положень Закону України «Про судову експертизу» та прийнятого на його виконання Положення №301/5 і не зумовило автоматичної втрати ЦЕКК відповідних повноважень. Сам по собі факт неприведення спеціального законодавства у відповідність із Законом України «Про адміністративну процедуру» у перехідний період не свідчить про відсутність у ЦЕКК компетенції здійснювати дисциплінарне провадження, за умови, що застосоване законодавство не суперечило принципам цього Закону.
Ключові слова: прогалини в законодавстві, відповідальність судових експертів, дисциплінарне порушення
