Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 липня 2026 року
у справі № 320/54376/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо оподаткування відсотків за користування позикою як виплат за цивільно-правовим договором
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа: Державна податкова служба України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного адміністративного суду та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, окрім іншого, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1. статті 163 Податкового кодексу України).
Статтею 164 Податкового кодексу України визначено базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 164.2.6 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із цим Кодексом.
Згідно з положеннями підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
Так, згідно з положеннями частин другої, третьої статті 1049 Цивільного кодексу України позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ВИСНОВКИ: судом першої інстанції встановлено (що не заперечується та не спростовується позивачем), що позивачем від фізичної особи ОСОБА_2 (Позичальник) було отримано 30 036 059,50 грн відсотків за користування позикою.
Оскільки вказана сума була нарахована саме за користування позикою, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в цілях оподаткування такі кошти на підставі положень підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України слід розглядати як суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПДФО, операції з позикою, склад доходів
